З 13 по 21 листопада агенція Info Sapiens провела загальноукраїнське опитування "Про передумови для переговорів, "безпекові гарантії" і довіру до закордонних лідерів". 

Опитування, зроблене на замовлення Центру "Нова Європа" (ЦНЄ), проходило в той період, коли вже надходило чимало скептичних сигналів від західних партнерів, тож особливо показово, як на них відреагували українці. 

Редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко проаналізував результати дослідження. Отже, найважливіші дані та висновки – у його статті Ні – поступкам щодо НАТО, так – допомозі Тайваню. Як змінилися уподобання українців за рік.

Кому ж із західних лідерів українці довіряють найбільше?

Перелік очолює президент США Джозеф Байден. На другому місці – президент Польщі Анджей Дуда. Третє та четверте місця поділяють президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак. 

Цей список лідерів сам по собі не має стати сюрпризом. Набагато цікавішими є зміни за минулий рік. Про це у повній версії статті. 

Результати опитування про ворогів та недругів України – не менш цікаві.

Путін і Лукашенко, звісно, є антилідерами з практично абсолютною недовірою українців до них.

Але їм на п'яти наступає китайський лідер Сі Цзіньпін: 85% українців сказали, що переважно або повністю йому не довіряють. За рік рейтинг недовіри до Китаю в його особі зріс на 12 відсоткових пунктів.

На "почесному" четвертому місці – прем’єр Угорщини Віктор Орбан із 78% недовіри (+9 за рік).

Замикає п’ятірку президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган із 61% (+14!).

Чи готові українці пожертвувати майбутнім у НАТО або у Євросоюзі? І що обиратимуть, якщо повноцінний вступ до Альянсу поки не буде досяжним?

Щодо першого питання відповідь однозначна.

67% українців вважають категорично неприпустимою або украй небажаною (розподіл 57% / 10%) можливість відмови від вступу до НАТО або ж оголошення нейтралітету України в обмін на мир під час переговорів з РФ. Лише 12% опитаних вважають цей варіант цілком допустимим.

71% відповіли те саме стосовно поступок членством у ЄС (61% вважають це взагалі неприпустимим, 10% – небажаним). Тільки 11% цілком згодні на таку поступку.

Та й інші пропозиції, які доводиться чути від російських пропагандистів, відкидаються повністю.

Зважаючи на те, що швидке звільнення окупованих територій (а отже, і повноцінний вступ до НАТО) не видається реальним, в українців спитали також про те, яким може бути найкращий проміжний варіант гарантій безпеки – на той час, поки уся територія не буде звільнена.

"Фаворитом" українців став варіант, який просувають кілька західних друзів України. Йдеться про те, що спершу повноцінне членство в НАТО з гарантіями безпеки отримала б та територія, яку Україна контролює, а решта території України, мовляв, опиниться під парасолькою Альянсу в майбутньому – після деокупації.

Крім того, опитування показало, що в українців є завищені очікування щодо швидкого вступу в НАТО та для вступу до НАТО і ЄС вони готові на зміни. 

Між тим ця безальтернативна націленість на НАТО має також позитивні сторони.

Наприклад, те, що українці вже вважають себе частиною системи колективної безпеки і, зокрема, готові долучатися до допомоги партнерам навіть зараз, під час великої війни. Так, на запитання "Чи повинна Україна надати допомогу США і Тайваню у разі нападу Китаю на Тайвань?" майже половина опитаних (47%) відповіли: обовʼязково, ми маємо бути вдячними за надану нам допомогу. І лише 4% заявили, що "Китай – теж наш стратегічний партнер".

Ця єдність нехай і не знімає усіх перепон на шляху України до Альянсу, але точно допомагає Україні довести, що ми – частина спільного безпекового простору.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Ні – поступкам щодо НАТО, так – допомозі Тайваню. Як змінилися уподобання українців за рік.