Верховна Рада у п’ятницю схвалила за основу та в цілому законопроєкт 10288-1, який передбачає зміни до деяких законів щодо прав нацменшин, аби врахувати експертну оцінку Ради Європи та виконати критерій Єврокомісії для відкриття переговорів про вступ до ЄС.

Про це своїх акаунтах в Telegram повідомили нардепи Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко, пише "Європейська правда".

Свої голоси за схвалення документа віддали 317 народних депутатів. Гончаренко зазначив, що була ухвалена доопрацьована всіма фракціями версія проєкту.

7 грудня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Раді схвалити саме цю версію законопроєкту. 

Зокрема, зміни передбачають, що:

- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою Європейського Союзу, із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни;

- у класах (групах) з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної національної меншини в освітньому процесі поряд з державною мовою;

- особи, які належать до національних меншин (спільнот) України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної національної меншини (спільноти), до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту згідно з правилами, які діяли до набрання чинності Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Співавтор законопроєкту, член комітету Володимир В'ятрович заявляв, що всі нововведення не поширюватимуться на російську мову як мову держави-агресора, "і не на 5 років, як планував уряд, а безстроково".

У вівторок віцепрем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявляла, що проєкт закону міститиме додаткові запобіжники, які унеможливлять просочування російських наративів і пропаганди. 

Раніше урядовиця заявила, що новий законопроєкт, спрямований на захист нацменшин, не передбачає розширення можливостей для російської мови.

Нагадаємо, у звіті, опублікованому 8 листопада, Єврокомісія рекомендувала розпочати з Києвом переговори про вступ після виконання ще чотирьох кроків. Серед них було ухвалення змін щодо прав національних меншин.