Чому Азербайджан пішов на компроміс з Вірменією

З Південного Кавказу прийшла сенсаційна новина – пізно ввечері 7 грудня стало відомо про спільну заяву апаратів прем’єр-міністра Вірменії та президента Азербайджану.

Підписана заява відкриває шлях до укладання повномасштабного мирного договору. Про таку можливість заявляють європейські та американські дипломати.

Показово, що у Москві цю заяву прокоментували дуже стримано. І це не дивно – адже у разі, якщо мирна угода буде підписана за посередництва Заходу, РФ остаточно втратить свій вплив у регіоні.

Детально про спільну заяву, перспективи укладання повномасштабного мирного договору і те, чи є у РФ ще можливості зірвати мирні переговори, – у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Мир не на користь Москви: як Баку та Єреван роблять важливий крок до припинення війни.

Про що ж домовилися Баку та Єреван?

Перш за все, "з міркувань гуманізму" і "як жест доброї волі" Азербайджан погодився звільнити 32 вірменських військовослужбовців, тоді як Вірменія – звільнить двох азербайджанських.

Це перше масове звільнення військовополонених за довгі роки. Тим більше – у такій вигідній для Вірменії пропорції.

Також сторони погодилися на символічні кроки назустріч одне одному. Так, Єреван відкликає на користь Баку свою заявку на проведення наступної Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29) і навіть закликає інші країни регіону Східної Європи підтримати Азербайджан.

Своєю чергою Азербайджан підтримує кандидатуру Вірменії на членство в Бюро Східноєвропейської групи держав COP.

Ця домовленість стала сенсацією, адже ще кілька днів тому нічого не давало підстави очікувати такого прориву у відносинах.

Чому Азербайджан відмовився від агресивної риторики на користь компромісу? Виглядає так, що причиною цього став тиск з боку Сполучених Штатів. Докладніше про це в повній версії статті.

Отже, згідно спільної заяви, обидві сторони підтвердили готовність до подальших мирних переговорів.

Щонайменше це означає, що ймовірність нової війни на Кавказі різко знижується.

Тут треба згадати ще одну гучну новину, що пролунала з Баку 7 грудня. Йдеться про оголошення дострокових виборів президента Азербайджана.

Чергові вибори мають пройти у 2027 році, натомість було прийняте рішення про проведення дострокових виборів 7 лютого 2024 року.

Така поспішність виглядає дещо дивною – за нинішньої політичної системи перемога чинного президента Ільхама Алієва є гарантованою.

У такій ситуації дострокові вибори мають скоріш дати владі новий мандат довіри для прийняття певних важливих рішень. Виглядає так, що цим рішенням є мирна угода з Вірменією.

Росія показово із запізненням прокоментувала вірмено-азербайджанську угоду, заявивши лише, що "вітає домовленості між Баку та Єреваном".

Схоже, що посередництво РФ більш не знадобиться – подальші мирні переговори відбуватимуться за посередництва ЄС та США.

Чи є у Кремля можливості зірвати мирні переговори?

Теоретично так, зрештою, саме Росія має своїх військових на території і Азербайджану, і Вірменії. Втім, цього явно недостатньо для зміни курсу країн. Особливо, якщо ця корекція не має політичної підтримки ані у Вірменії, ані в Азербайджані.

Тож якщо Захід буде наполегливим, то підписання мирної угоди протягом найближчих місяців – до середини наступного року – є цілком реальним сценарієм.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Мир не на користь Москви: як Баку та Єреван роблять важливий крок до припинення війни.