"Польща веде повномасштабну торговельну війну з Україною і вбиває європейське майбутнє України", — таким є висновок редакційної статті "Європейської правди", що була опублікована 5 січня.

Президент Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвін Бендик у відповідь написав колонку Складний тест для українсько-польських відносин: що заважає порозумінню Києва та Варшави.

Він визнає, що аргументи, представлені авторами тексту "Європейської правди", є просто додатковими фактами, які важко пояснити інакше, ніж такими висновками.

"Адже можна було зрозуміти, чому уряд Матеуша Моравецького, який йшов у відставку, не поспішав з вирішенням проблеми. Однак важко зрозуміти, чому цю проблему не вирішує Дональд Туск, який уже місяць перебуває при владі", – дивується Едвін Бендик. 

Зі зрозумілих причин доступ до зовнішніх ринків і можливість вільного обігу товарів має для України принципове значення.

"При цьому блокада кордону також означає величезні втрати для польської економіки, адже Польща має великий профіцит у торгівлі з Україною. Однак польські компанії не можуть відправляти свій експорт і не заробляють на цьому. Так само польські компанії, які мають заводи в Україні, не можуть забирати вироблену там продукцію", – додає президент Фундації Стефана Баторія.

Він констатує, що кожен день блокади означає мільйони євро збитків і що програють від цього і Польща, і Україна.

Бендик впевнений, що це вигідно першу чергу Росії. А також тим, хто може скористатися можливістю і перетягнути на себе вантажопотік, що йде через кордон України з Польщею. Як це вже намагається зробити Румунія.

На жаль, інші аргументи статті "Європейської правди" є не настільки очевидними, пише автор колонки. 

Одна з головних проблем, на думку Едвіна Бендика, – це те, що колишня опозиція досі не отримала повний контроль над владою і здобуває його поступово. А люди, ворожі до нового уряду, роблять багато для того, щоб на кожному кроці ускладнити перехід влади. Один із можливих сценаріїв – президент використає ситуацію з неприйняттям закону про держбюджет для розпуску парламенту та оголошення дострокових виборів.

Тож, пріоритетним для команди Туска є зміцнення влади як в особистому, так і в політичному плані. І це неминуче впливає на відносини з Україною.

"Незалежність України та її інтеграція з Європейським Союзом є життєво важливим стратегічним інтересом Польщі, оскільки це веде як до збільшення безпеки, так і до простору розвитку", – пише автор колонки. 

Такого переконання дотримуються не лише політики нинішньої влади, а й більшість експертів, наголошує Едвін Бендик. Гарним вираженням цього переконання є звіт "Назад до Європи. Рекомендації щодо політики Польщі в Європейському Союзі", виданий Фундацією Стефана Баторія.

Ще одна проблема полягає в тому, звертає увагу Бендик, що немає чіткої стратегії дій.

"Досі немає центру координації польської політики щодо України. Міністр закордонних справ не має прямого впливу на міністра сільського господарства чи міністра інфраструктури, а вони своєю чергою дивляться на такі проблеми, як блокада кордону чи протести фермерів, не з точки зору міжнародних відносин, а з фокуса внутрішньої політики", – звертає увагу президент Фундації Стефана Баторія. 

Він додає, що ще один виклик, який відвертає увагу політиків та громадської думки – ситуація на польсько-білоруському кордоні. В Польщі значно більші емоції викликає ситуація саме на кордоні з Білоруссю, а не з Україною.

Крім того, Бендик вважає, що, працюючи над рішенням щодо порозуміння між Києвом і Варшавою, українській стороні також варто зробити все необхідне для зменшення напруженості чи сприяння переговорам.

Більш детально – у колонці Складний тест для українсько-польських відносин: що заважає порозумінню Києва та Варшави.