Шпигунство і контррозвідка знову є ключовими пріоритетами державної безпеки Бельгії поряд із загрозою тероризму, який кілька років тому був на першому місці в порядку денному.

Про це йдеться в щорічній доповіді Служби державної безпеки Бельгії (VSSE), в якій описані основні загрози для країни та виклики, що стоять перед нею, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Brussels Times.

Доповідь попереджає, що у 2023 році матеріалізувався новий спосіб шпигунства.

"Менше десяти років тому загроза тероризму, інспірованого джихадистами, була пріоритетом над усіма іншими. У 2023 році ця картина виглядала зовсім інакше", – сказала Франциска Бостін, тимчасова виконувачка обов'язків генерального адміністратора Державної безпеки.

У доповіді згадується про втручання традиційних гравців, які спадають на думку при згадці про шпигунство: Китаю та Росії. Ці країни фундаментально протистоять базовим принципам західного суспільства.

Бостін зазначила, що, хоча масова висилка російських розвідників з початку війни проти України "серйозно послабила вплив Росії в Європі", вона також "спонукала Росію змінити спосіб своєї діяльності тут".

У доповіді згадується тактика, яку також взяв на озброєння Китай. Наприклад, робота з неофіційними агентами, які не мають офіційних зв'язків зі спецслужбами. Це створює нові виклики для європейських спецслужб. Державна безпека прямо посилається на вербування політика Френка Крейельмана, але цей випадок непоодинокий.

З початку роботи нинішнього складу парламенту вісім політиків стали об'єктами розслідувань щодо шпигунства, екстремізму, організованої злочинності або терористичних загроз. Однак не всі політики беруть активну участь у розслідуваннях. В одному випадку вважається, що політик не знав, що ним маніпулюють у справі про шпигунство.

Окрім країн, які намагаються закріпитися в Бельгії, зокрема шляхом поширення дезінформації, вона також стикається з втручанням з боку країн, які "не обов'язково вороже налаштовані до Бельгії". Ці гравці, яких називають несистемними акторами, розвивають таємну розвідувальну діяльність у Бельгії "для просування своїх інтересів". Прикладом може слугувати скандал  "Катаргейт", до якого були причетні Марія Арена і Марк Тарабелла, депутати Європарламенту від Соціалістичної партії.

Спецслужба також відзначила нове зростання кількості повідомлень і досьє про джихадистський тероризм у Бельгії за останні два роки. Але і тут спостерігається злам тенденції: "Централізовано керовані організації поступилися місцем одиноким акторам і розрізненим мережам на закритих чат-каналах", – сказала Бостін.

VSSE також відстежує загрозу з боку правоекстремістських кіл і прямо застерігає від нового явища – акселераціонізму. Це стратегія, яка передбачає, що расовий конфлікт неминуче відбудеться і що його необхідно прискорити за допомогою терористичного насильства.

"Такі явища, як екстремізм, тероризм, шпигунство і втручання країна не може подолати самостійно. Майже жодне розвідувальне розслідування не проводиться в рамках VSSE без допомоги інших служб і – дедалі частіше – іноземних служб" – зазначила Бостін.

Нещодавно прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо назвав Китай "іноді дуже ворожою" країною на тлі шпигунського скандалу з ультраправим політиком.

Крім того, німецька розвідка повідомила, що Пекін таємно намагається зробити західну політику більш дружньою до Китаю, працюючи над залученням на свій бік європейських політиків.

Перед цим стало відомо, що у Великій Британії арештували двох чоловіків за звинуваченням у шпигунстві на користь Китаю. Один із них був парламентським співробітником, який займався питаннями міжнародних відносин.