Сьогодні був день хороших новин! І привіз їх, безумовно, прем’єр Британії Ріші Сунак! Детально про все розповімо далі – в нашому огляді новин дня.

Київ також відвідала спецпредставниця США з питань відбудови України. Про що говорила?

РФ пригрозила болісними заходами у відповідь на конфіскацію її активів на Заході, а також разом з Китаєм прагне ослабити військову перевагу США у космосі.

Україна та Латвія підписали документи про технічну, фінансову та оборонну співпрацю, а Берн і Цюрих передадуть Львову та Вінниці списані трамваї.

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 12 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Найбільша партія дронів 

Безумовно, головна тема дня – візит британського прем’єра до Києва. 

"Я в Україні, щоб передати просте послання. Наша підтримка не може і не буде слабшати. Звертаюсь до всіх українців, Британія з вами – стільки, скільки буде потрібно", – підкреслив Ріші Сунак, прибувши в Україну. 

У Києві він оголосив про найбільший єдиний пакет допомоги від початку війни на понад $3 млрд військової підтримки для України на 2024 рік. 

"Він охоплюватиме додаткове обладнання до ППО, додаткову протитанкову зброю, додаткові ракети дальнього радіуса дії, тисячі снарядів. Також будуть проведені навчання для ще тисяч українських військових", – заявив прем’єр Британії.

Також він оголосив про 200 млн фунтів на виготовлення дронів для ЗСУ.

Оскільки йдеться про виготовлення нових дронів, то передбачається їх виробництво в Україні.

"(До цього пакета дронів увійдуть) розвідувальні дрони, атакуючі дрони далекої дії, а також FPV-дрони", – заявив Сунак.

Він зазначив, що це найбільший пакет дронів, який надавала Україні будь-яка держава.

Безпековий договір з Британією

Та, мабуть, основною подією зустрічі стало підписання безпекового договору, який діятиме до вступу в НАТО. Це перша двостороння угода, яка реалізовує базову домовленість "Великої сімки" щодо безпеки України.

"Перше, що загалом робить ця угода – вона формалізує ті безпекові домовленості, які у нас зараз є. Друге – гарантує, що ця підтримка є довгостроковою, щоб Росія розуміла, що ми лишаємося з Україною", – сказав Сунак.

Прем’єр Британії пояснив також, що є третій компонент, який запобігає новому нападу після завершення поточної війни.

"У разі, якщо Росія знову нападає, ми надамо ту підтримку, яка потрібна Україні, швидку та надійну безпекову підтримку, сучасне озброєння (для захисту) на землі, на морі і в небі, економічну підтримку, а також запровадимо санкції, які матимуть ціну для Росії. Щодо цього є чітке і важливе зобов’язання", – заявив Ріші Сунак.

Згідно з опублікованим текстом угоди, "у разі збройного нападу Росії на Україну, на запит будь-якого з учасників учасники проведуть консультації протягом 24 годин для визначення заходів, необхідних для протидії або стримування агресії".

Джерело з українського боку повідомило журналістам, що існують також додатки до угоди, що мають обмежений доступ через безпековий характер.

Британський прем’єр Ріші Сунак підкреслює, що йдеться про "безпекові запевнення" (security assurances).

Зокрема, у відповіді на запитання "Європейської правди" про те, чи можна говорити про гарантії безпеки, як наполягає Україна, Сунак підкреслив, що це security assurances у рамках обіцянки, яку Україна отримала від держав G7 на саміті НАТО.

Як відомо, ця термінологія має важливе політичне значення. Для України згадка про "безпекові запевнення" (security assurances) є токсичною, оскільки саме такий термін містився у назві сумнозвісного Будапештського меморандуму. Саме через це Україна наполягає на ухваленні "безпекових гарантій" – на які, втім, не готові партнери.

Після підписання документів прем’єр Британії виступив у Верховній раді, де провів паралелі між боротьбою Британії у Другій світовій війні та сучасною боротьбою України. Він зазначив, що вірить у перелом ситуації на користь Києва, попри складний момент зараз. 

Сунак зазначив, що його візит випав на складний для України час. "Ми маємо готуватися до того, що це буде довга війна. Але я вірю, що у нас є надія у відлунні історії Великої Британії", – сказав він.

Британський прем’єр вважає, що сьогоднішній день більш схожий на 1942 рік. 

"Це був момент серед тієї війни, коли поступ на полі бою був тяжким, оборонна промисловість була під серйозним навантаженням, а населення ставало втомленим. Мабуть, тоді важко було побачити світло попереду. Але британці стояли твердо. І хоча тоді вони цього не знали (...) згодом був момент, коли почався перелом у їхній бік і перемога стала невідворотною", – нагадав Ріші Сунак.

Володимир Зеленський вручив голові уряду Великої Британії Орден Свободи.

Орден Свободи є найвищою українською державною нагородою, якою можуть відзначати іноземних громадян або осіб без громадянства.

До речі, президент України Володимир Зеленський на спільному брифінгу з прем'єром Великої Британії Ріші Сунаком повідомив, що наразі Київ розглядає кілька кандидатів на посаду українського посла у Великій Британії.

Глава держави не назвав прізвищ кандидатів. Цікаво, чи є у списку колишній міністро оборони Олексій Резніков? 

Спецпредставниця США у Києві 

Коментуючи новину про підписання безпекового договору Великої Британії з Україною посол Сполучених Штатів Бріджит Брінк заявила, що США також прагнуть підписати з Україною безпековий договір. 

"Ми вже почали двосторонні консультації з вашим урядом, з офісом президента, з урядовими установами, і ми обговорюємо з ними те, якими можуть бути безпекові зобов’язання з нашого боку. Наразі було два раунди, і переговори продовжаться, адміністрація Байдена прагне цієї домовленості", – підкреслила дипломатка.

А ще сьогодні до Києва прибула спеціальна представниця Сполучених Штатів з питань відбудови України Пенні Пріцкер і обговорила з представниками української влади сумнівне призначення очільниці Рахункової палати.

"Ми говорили з українськими посадовцями про важливість не тільки ухвалювати закони, і не тільки призначати людей на посади, але також забезпечувати, що є достатня процедура перевірки, необхідний "скринінг" кандидатів, щоби і українці, і не лише українці мали довіру до того нагляду, який здійснюють українські інституції", – пояснила вона.

Пенні Пріцкер, утім, висловила загалом позитивну оцінку щодо українських реформ.

"Мета візиту – висловити захоплення тим прогресом, що здійснила Україна у частині антикорупційного законодавства перед початком переговорів з ЄС", – заявила, зокрема, вона.

Щодо блокади кордону

До речі, вчора спецпредставниця США Пенні Пріцкер перебувала в Польщі, де обговорила з польським главою МЗС блокаду кордону з Україною перевізниками.

Зустріч була частиною серії інтенсивних дипломатичних контактів між Польщею та США, спрямованих на зміцнення співпраці та мобілізацію ресурсів та засобів для надання військової, економічної та гуманітарної підтримки Україні, зауважує МЗС Польщі. 

Про те, чому польська влада досі не змогла розблокувати кордон читайте в колонці президента Фундації Стефана Баторія (Варшава) Едвін Бендик у відповідь написав колонку Складний тест для українсько-польських відносин: що заважає порозумінню Києва та Варшави.

Цікаво, що німецькі фермери вранці блокували два прикордонні переходи з Польщею, а пізніше влаштували численні блокади доріг в країні. До того ж литовські фермери планують подальші протести проти політики уряду.

РФ пригрозила за свої активи

Днями стало відомо, що адміністрація президента Джо Байдена підтримала законопроєкт, що дозволить арештувати частину з 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, щоб надати їх Україні.

Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив про прогрес у питанні конфіскації російських активів на користь України й висловив сподівання, що протягом 2024 року вдасться схвалити єдині правові рамки для цього.

Сьогодні офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, Росія вживе "болісних заходів" у відповідь у разі конфіскації російських активів країнами Заходу.

"Заходи у відповідь буде вжито, і буде вжито такі заходи, що їх помітять, відчують, вони будуть болючими для тих, хто розв'язує черговий виток торговельно-економічної та фінансової війни", – сказала Захарова.

За даними Bloomberg, Росія хоче через суди заблокувати конфіскацію своїх активів на Заході.

У Москві дійшли висновку, що з юридичного погляду конфіскація росактивів за кордоном є "малоймовірною", йдеться в матеріалі.

Тим не менш, як стверджують джерела Bloomberg, Банк Росії готується укласти угоди з міжнародними юридичними фірмами, які представлятимуть інтереси РФ у разі судового розгляду.

Російська влада також замовила експертні висновки з аналізом відповідного законодавства за кордоном і прецедентів в інших країнах.

Співрозмовники Bloomberg, причетні до відповідних обговорень, упевнені, що судові позови в разі конфіскації заблокують будь-яке передання росактивів в Україну, навіть якщо Росія не зможе повернути контроль над ними.

Санкції за ракети з КНДР і Китай

США запровадили санкції через поставки Росії балістичних ракет КНДР.

У Пентагоні заявили, що РФ та Китай прагнуть ослабити військову перевагу США у космосі.

А у Фінляндії застерегли від використання TikTok через зв'язки з КНР, компанія заспокоює.

Компроміс з Угорщиною

За даними Financial Times, Європейська комісія готова прийняти деякі вимоги Угорщини, щоб подолати її вето на пакет підтримки для України у розмірі 50 млрд євро.

За даними співрозмовників видання, щоб переконати прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти вето, Єврокомісія готова надати Будапешту право у 2025 році оцінити, чи Україна все ще потребує грошей, і чи виконала вона вимоги для отримання допомоги ЄС.

Видання зазначає, що фактично Орбан отримає право накласти вето на допомогу Україні у 2025 році.

Тим часом США, як повідомляє Euractiv, тиснуть на Угорщину, щоб вона погодилася на фінансування України, заявляючи, що Вашингтон розчарований політикою уряду Віктора Орбана щодо України.

Помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії заявив, що Сполучені Штати розчаровані тим, що "прем'єр-міністр Орбан вирішив залишитися наодинці в Європейському Союзі, ставлячи під сумнів боротьбу за підтримку українців".

Різне щодо України

Україна та Латвія підписали документи про технічну, фінансову та оборонну співпрацю.

51% німців підтримують збільшення військової допомоги Україні з боку Європи.

Берн і Цюрих передадуть Львову та Вінниці списані трамваї.

Посол Литви: Україна вже цьогоріч відчує вплив рішення про початок переговорів з ЄС.

Решта новин 

Президентка ЄЦБ: Переобрання Трампа означатиме загрозу для Європи.

В Естонії суд анулював штраф для депутата, який вивісив у Таллінні радянський прапор.

Фінські прикордонники визнають, що не можуть на 100% запобігти приходу мігрантів з РФ через ліс.

Польща затримала 15-річного чеського школяра, який їхав воювати за Україну.

У Норвегії судитимуть чоловіка, який запустив дрон під час візиту Зеленського.