"Великим розчаруванням для Сербії" назвав президент Александар Вучич рішення Сполучених Штатів продати частково визнаній державі Косово протитанкові ракети Javelin.

Вучич вже відреагував на ці дії. Зокрема, було оголошено про повернення у країні обов’язкової військової служби.

Про те, чи може протистояння у військовій сфері призвести до нової війни між Сербією та Косовом і чому Захід раптом змінив думку та вже не проти створення Косовом своєї армії, читайте у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Український сценарій для Косова: як США готують союзника стримувати сербську армію.

"Так звані Косовські сили безпеки, які не можуть існувати за нормами міжнародного публічного права та відповідно до резолюції №1244 (резолюція Радбезу ООН, що передбачає демілітаризацію Косова та розміщення там міжнародних миротворчих сил. – Ред.), вже мають разом з так званою поліцією Косова загалом 223 одиниці бронетехніки", – розповів Вучич 13 січня під час відвідування оперативного центру Агентства військової безпеки.

Він визнає, що йдеться не про танки чи БМП, а лише про легкоброньовані машини, необхідні для транспортування піхотних підрозділів.

Проте їхня кількість постійно зростає, адже наразі влада Косова готується отримати нову військову техніку.

"Вони хочуть збільшити кількість бронетехніки до 350 одиниць, вони хочуть, щоб у 2027 році у них було 5,5 тисяч професійних військових та 20 тисяч у першому резерві. Це їхні плани – тут ніяких сюрпризів для нас немає", – резюмує Вучич.

Окрім Сполучених Штатів, сербський президент звинувачує у мілітаризації Косова Туреччину та Хорватію. І якщо Туреччина вже з середини минулого року почала передачу безпілотників Bayraktar TB2 (повідомляється про п’ять апаратів), то Хорватія приєдналася до озброєння Косова лише нещодавно.

Минулого тижня стало відомо про передачу Хорватією великої партії штурмових гвинтівок HS Produkt VHS-D2 CT – у Косові стверджують, що ними будуть озброєні підрозділи поліції, що несуть чергування на півночі країни, де мешкають етнічні серби.

Звісно, що у Сербії це все сприймають як згоду НАТО на "знищення сербської присутності" у Косові.

Дії Хорватії виглядають явно узгодженими та синхронізованими із США. А це, своєю чергою, означає, що Захід змінив свою стратегію щодо Косова.

Що могло змінити позицію Заходу, в першу чергу – США?

Швидше за все, вирішальним став збройний конфлікт, що стався на півночі Косова у вересні минулого року. Нагадаємо, тоді невідомі атакували поліцейських, що інспектують північний регіон, заселений етнічними сербами, неподалік кордону з Сербією.

Після нього у США нарешті почали дискусію про продаж Косову ракет Javelin і пов'язаного з ними обладнання на загальну суму близько $75 млн. Йдеться про продаж 246 ракет Javelin FGM-148F, 24 пускових установок до них, а також тренажерів, імітаційних снарядів та супровідних технічних матеріалів і запчастин.

У разі виведення миротворців KFOR (про що поки не йдеться) армія Косова, навіть якщо вона буде доведена до запланованої чисельності, навряд чи буде здатна зупинити сербську.

Проте завдяки отриманій техніці Косово зможе завдати Сербії вкрай болючих втрат, що має утримувати Белград від агресії. 

У найближчі пару місяців на Сербію чекатиме різке посилення тиску Заходу щодо визнання Косова.

Захід турбують ризики сповзання регіону Західних Балкан у повномасштабну війну, чому активно сприяють як Росія, так і Сербія.

У відповідь сербська влада робить кроки, спрямовані й на деескалацію кризи, й на її загострення.

Не виключено, що дії Сербії з дестабілізації Балкан змусять ЄС діяти більш жорстко і послідовно, аніж сподівається Вучич.

І головне – вона не враховує можливого тиску з боку Сполучених Штатів.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Український сценарій для Косова: як США готують союзника стримувати сербську армію.