В НАТО закликають до трансформації в "епоху несподіванок" та обіцяють подальшу допомогу Україні. 

Сьогодні Німеччина відзвітувала про черговий пакет військової допомоги Україні і пообіцяла допомогти з обороною в 2024 році на мільярди євро. 

Разом з тим, Бундестаг провалив пропозицію опозиції про постачання далекобійних ракет Taurus для ЗСУ.

А от Франція більш смілива у питанні передачі далекобійних ракет. Президент Макрон анонсував візит до України в лютому і оголосив про чергові поставки далекобійних ракет SCALP.

Тим часом у Нідерландах досі не можуть сформувати нову владу після виборів – коаліційні переговори знов провалилися.

Все важливе і цікаве за середу, 17 січня, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

НАТО в умовах "епохи несподіванок"

17 січня у Брюсселі стартувало засідання найвищого військового органу НАТО – Військового комітету, у межах якого запланована перша зустріч Ради Україна-НАТО у форматі командувачів збройних сил.

Саме сьогодні пройшла перша зустріч Ради Україна-НАТО у форматі командувачів збройних сил, на якій головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мав розповісти про поточну ситуації на полі бою. Але замість нього виступив військовий представник України генерал-майор Сергій Салкуцан.

Засідання Військового комітету Альянсу триватиме до 18 січня. 

Голова комітету, адмірал Роб Бауер, відкриваючи дводенну зустріч командувачів збройних сил країн НАТО, закликав до трансформації боєздатності Альянсу в епоху непередбачуваності, у якій може трапитись "будь-що".

У своєму вступному слові Бауер зазначив, що НАТО необхідно, аби державні та приватні суб'єкти змінили своє мислення, перейшовши від епохи, коли все було заплановано і передбачувано, до епохи, "коли все може статися в будь-який час" і в якій "ми повинні очікувати несподіванок".

За його словами, трансформація бойових сил і засобів НАТО – є головною темою засідання. 

"У військовому плані потрібно зробити ще багато кроків, щоб досягти того, чого ми хочемо досягти для нашої колективної оборони. Проте відповідальність за свободу лежить не лише на плечах тих, хто в погонах.

Щоб зміцнити наш колективний захист і водночас підтримати Україну в її екзистенційній боротьбі, нам потрібен загальносуспільний підхід", – сказав також Бауер.

Він додав, що Україна матиме нашу підтримку кожного наступного дня і попередив: "Результат цієї війни визначить долю світу".

До речі, сьогодні німецький уряд відзвітував про передачу нового пакету допомоги Україні включно з боєприпасами та безпілотниками. Загалом Німеччина планує в цьому році надати Україні військових товарів на понад 7 млрд євро.

А от питання про постачання Taurus Україні, яке у Бундестазі висунула опозиція, провалилося. Партія з коаліції, які підтримували передачу ЗСУ далекобійних ракет, пояснили причину відмови. 

А президент Франції Емманюель Макрон анонсував візит в Україну для підписання "гарантій безпеки" і поставки далекобійних ракет SCALP.

"Ми збираємося доставити набагато більше обладнання і допомогти Україні з тим, що їй потрібно для захисту свого неба", – сказав Макрон.

Президент Польщі Анджей Дуда розповів, як можна "запустити" вступ України в НАТО ще до завершення війни.

"Я вважаю, що Україна має отримати запрошення у НАТО, що запустить процес обговорення цього питання у національних парламентах країн-членів Альянсу. Цей процес міг би тривати, і це дуже важливо для морального духу захисників України", – сказав Анджей Дуда. 

Євроінтеграція України 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба погодив з головуючою у ЄС Бельгією наступні кроки для запуску переговорів про вступ України до Євросоюзу.

"Наша спільна мета – скликати міжурядову конференцію для проведення першого раунду переговорів про вступ України у ЄС у належний час", – розповів Кулеба.

Зазначимо, Бельгія як головуюча країна має значний вплив на призначення дати міжурядової конференції, хоча для рішення все одно потрібен консенсус країн-членів. 

Тим часом, Єврокомісія почала готувати проєкт переговорної рамки для вступу України.

Це документ, який визначає принципи та процедури ведення переговорів про вступ до ЄС.

А ще у Єврокомісії роз’яснили деталі того, як почнеться важливий етап перед переговорами України з ЄС – процесу скринінгу, що передбачає перевірку українського законодавства на відповідність праву ЄС.

"Зараз ми розпочинаємо роботу над процесом скринінгу", – сказав речник Єврокомісії Ерік Мамер.

Речниця Єврокомісії Ана Пісонеро уточнила, що початок скринінгу стосується не тільки України, а й Молдови, із якою ЄС теж вирішив розпочати переговори про вступ. Пісонеро сказала, що "процес скринінгу розпочнеться негайно". 

Паралельно Єврокомісія розробляє реформу Євросоюзу, яка передбачатиме його розширення до більш ніж 30 країн. Наразі в ЄС 27 країн. 

Зокрема, в лютому Європейська комісія викладе свої ідеї щодо реформи договорів ЄС, що передбачатиме зміну правил функціонування Євросоюзу на тлі його розширення.

Щодо 50 млрд євро для України

Нагадаємо, на саміті 14 грудня 2023 року Європейська Рада схвалила переговори про вступ України до ЄС. 

А за день до того, 13 грудня, Євросоюз розморозив 10 млрд євро для Угорщини. 

У Європарламенті хочуть розслідування розмороження Єврокомісією цих коштів. 

Більшість законодавців ЄС заявляли, що рішення Єврокомісії виділити кошти не ґрунтувалося на об’єктивних покращеннях судової системи Угорщини та верховенства права, як стверджує виконавча влада ЄС.

Вважалось, що це була поступка Будапешту з боку Брюсселя перед самітом ЄС, на якому ухвалили історичне рішення про початок переговорів про вступ із Україною та Молдовою.

18 січня Європарламент голосуватиме за резолюцію щодо Угорщини, яка включатиме заклик до зазначеного розслідування. Ще одним ключовим пунктом резолюції буде заклик до позбавлення Угорщини права голосу в Раді ЄС. 

Тим часом, за даними Politico, угорський прем’єр Віктор Орбан сигналізував ЄС, що може зняти вето з фінансування України.

У грудні Орбан заблокував чотирирічний пакет фінансування України на суму 50 мільярдів євро. Але з того часу обидві сторони беруть участь у делікатному пошуку рішення того, як схвалити допомогу на саміті лідерів ЄС 1 лютого.

Попри те, що в ЄС досі немає згоди щодо того, які поступки запропонувати Угорщині і що вона може прийняти, Євросоюз впевнений, що угода може бути укладена протягом наступних кількох тижнів. 

Разом з тим, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що близько 20 мільярдів євро з фондів ЄС для Угорщини залишатимуться замороженими, доки Будапешт не виконає всіх необхідних умов.

Слід додати, що лідери найбільших груп Європарламенту закликали ЄС не допустити послаблення підтримки України, а також Європарламент схвалив резолюцію з критикою влади Словаччини за відкат у верховенстві права. Тобто, Братислава починає рухатися шляхом, який проклала орбанівська Угорщина.

Відмова Польщі від Єврокомісії

Євросоюз близький до розблокування частини з 60 мільярдів євро фінансування Польщі, яке до цього часу було переважно заморожено через відступ країни від норм демократії.

"Новий уряд демонструє велику готовність брати участь у вирішенні питань верховенства права, включаючи реформування судової системи, тому ми сподіваємося, що незабаром зможемо досягти прогресу в реалізації польського плану стійкості та відновлення та здійснити перший платіж", – сказав віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс журналістам у Брюсселі.

Центральне антикорупційне бюро Польщі затримало колишнього заступника міністра закордонних справ Петра Вавжика у зв'язку з так званим візовим скандалом, а Сейм Польщі позбавив імунітету скандального антиукраїнського депутата від "Конфедерації" Гжегожа Брауна.

А ще новий уряд Польщі вивчає можливості збільшити виробництво боєприпасів та військової техніки, працюючи над новим пакетом допомоги Україні.

Слід додати, що Польща отримала відмову від Європейської комісії на своє прохання відновити тарифні квоти для деяких українських продуктів.

Наразі Єврокомісія готує проєкт постанови про продовження безмитної торгівлі з Україною до червня 2025 року.

У цій ситуації польське міністерство хотіло б запровадити механізм, який би захистив польських фермерів, сказав міністр з питань сільського господарства Польщі Чеслав Секерський.

Слід додати, що у Румунії фермери досі блокують пункти пропуску на кордоні з Україною попри угоду з урядом.

Решта новин 

Болгарія досі не відправила Україні обіцяні БТР, в уряді пояснили чому.

Канадським дослідникам, які претендують на державні кошти, заборонили співпрацю з установами РФ.

Короля Чарльза III госпіталізують через доброякісне новоутворення.

Литва встановить протирадіаційне укриття в дитсадку в Ірпені.

Коаліційні переговори у Нідерландах зазнали чергової невдачі через міграційні розбіжності.

Житель Франції виграв перший у 2024 році джекпот у європейській лотереї – €88 млн.