На політичній сцені Польщі з’явилася нова зірка: Шимон Головня.

Йому вдалося тримати баланс між ворожими таборами консервативних сил на чолі з Ярославом Качинським і центристсько-ліберальних сил на чолі з Дональдом Туском. Головня став найпопулярнішим маршалком (спікером) Сейму в історії. А це, серед іншого, робить його одним із фаворитів на наступних президентських виборах, що мають пройти вже наступного року. 

Докладніше – у статті публіциста, журналіста порталу Biełsat Міхала Кацевича Шоумен у кріслі спікера: як молодший партнер Туска змінює польську політику.

Колишній журналіст і ведучий популярного телешоу під назвою "Я маю талант!" пішов у політику 2019 року, коли оголосив про участь у президентських перегонах.

На виборах 2020 року Шимон Головня став сенсацією. Він не пройшов до другого туру і посів третє місце, набравши майже 14% голосів. Але цей дебют був знаковим.

Він уперше дав надію на руйнування політики з двома протилежними полюсами: Ярославом Качинським та Дональдом Туском.

Після президентських виборів 2020 року Головня вирішив використати політичний капітал, здобутий під час кампанії. Він став лідером нової партії під назвою "Польща 2050 Шимона Головні".

Назва мала натякати на довгострокову стратегічну мету модернізації країни.

Головня уникає ідеологічних декларацій. Хоча його партію називають центристською, але в ідеологічних питаннях вона трохи консервативніша за "Громадянську платформу" Дональда Туска і, звісно, за "Нових лівих".

Водночас вона була створена в гострій опозиції до партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського та польських правих. І це виявилося рецептом успіху на останніх парламентських виборах.

Перед останніми парламентськими виборами минулого року "Польща 2050 Шимона Головні" увійшла в коаліцію з Польською селянською партією на чолі з Владиславом Косіняком-Камишем. 

Це стара партія з традиційним сільським електоратом. Її перевага в тому, що вона має бюджет і розвинені структури по всій країні.

Вони створили коаліцію під назвою "Третій шлях". Протягом усієї виборчої кампанії вони критикували уряд "Права і справедливості", але водночас дистанціювалися від опозиції, зосередженої навколо Дональда Туска.

Опозиція виграла вибори, але виграла разом і спільно. Більшість здобули три блоки: "Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нові ліві". "Третій шлях" набрав майже 15% голосів і отримав 65 місць у новому Сеймі.

Коли почалися розмови про створення нової коаліції, Головня твердо поставив умову, що він хоче бути маршалком Сейму.

Зрештою, коаліція погодилася, що Головня буде так званим "ротаційним" маршалком, тобто займатиме посаду два роки, а потім його замінить представник від третього блоку в коаліції – "Нових лівих".

Для Головні це рішення є вдалим. Менше ніж за два роки у Польщі відбудуться вибори президента. А його президентські амбіції не є секретом.

Час, поки він буде маршалком Сейму, – це період, коли він зможе будувати свої позиції в політиці. Показати, що він уже не просто шоумен чи лідер другого боку в коаліції.

Після років жорсткого, навіть брутального керування Сеймом спікерами від "Права і справедливості" (Мареком Кухцинським та Ельжбетою Вітек), Головня став відкриттям.

Новий очільник Сейму вніс спокій та розумну полеміку. З надмірно емоційними депутатами він розмовляє терпляче, як з неслухняними дітьми. Це нова риса.

Інша культура роботи нового маршалка не означає, що він не є рішучим.

Зокрема, Головня відмовився пустити Ярослава Качинського на трибуну, чого раніше не траплялося, оскільки лідер колишньої партії влади брав слово та виходив на трибуну, не питаючи дозволу у спікерів.

Докладніше – у матеріалі Міхала Кацевича Шоумен у кріслі спікера: як молодший партнер Туска змінює польську політику.