Чому в Румунії почали зростати антиукраїнські настрої і чи призведе це до зміни влади

Цього року на Румунію чекають і парламентські, і президентські вибори. А одночасно різко зростають рейтинги партій, що транслюють антиукраїнські тези. І це все відбувається на тлі фермерських протестів, які вимагають захисту від імпорту з України.

Про те, чи можливе за таких умов розвернення зовнішнього курсу Бухареста редактор "ЄвроПравди" Юрій Панченко поговорив із заступником виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергієм Герасимчуком. 

Головні тези розмови – у матеріалі Непублічний союзник: як Румунія допомагає Києву та чому там зростають рейтинги українофобів. Також радимо подивитися відео з повним записом нашої розмови.

На події навколо блокування кордону в Румунії значною мірою впливає ситуація з виборами – цього року там мають відбутися і парламентські, і президентські вибори. 

Тому зрозуміло, що як фермерську карту розіграли у Польщі, як її розігрують у Словаччині, так само і в Румунії є зацікавлені в тому, щоб підняти і актуалізувати це питання під час виборчого процесу.

І це при тому, що Бухарест насправді дуже виграв від тих блокувань, які були застосовані Польщею.

Адже в цій ситуації частина експорту переорієнтувалася на Румунію.

Оцінюючи критиків України в Румунії, варто розділити проросійські та антиукраїнські настрої.

Назвати якусь політичну силу у Румунії проросійською було б важко, адже ставлення там до Росії є далеко не найкращим.

Там досі є потужний антиросійський сентимент. Але одночасно є політичні сили, які починають гратися з антиєвропейськими наративами, які дуже подібні до російських і дуже вигідні Кремлю.

Ідеологія цих партій одночасно є ворожою до України.

По-перше, йдеться про партію AUR (Альянс за союз румунів).

Ця партія зараз перебуває на другому місці з рейтингом за 20%. І їхній рейтинг продовжує зростати, так само і з тих же причин, чому зростає рейтинг "Альтернативи для Німеччини" у ФРН.

Втім, наразі ймовірність їхнього приходу до влади невисока. У Румунії існує консенсус політичних еліт про те, що подавати руку AUR поки що не варто, аби не забруднитися.

Ще одна антиукраїнська політсила – це партія SOS, яка відкололася від AUR.

Лідеркою SOS є сенаторка Діана Шошоаке, яка має репутацію "міської божевільної". Однак це також інколи буває ефективним. Зокрема, саме через її погрози було скасовано промову президента Володимира Зеленського у парламенті Румунії.

У SOS є шанси подолати п'ятивідсотковий виборчий бар’єр та мати фракцію в наступному парламенті. 

Щодо основних суперечок, донедавна у відносинах двох країн була претензія, вже на рівні румунських мейнстримних партій, щодо використання молдовської мови.

Річ у тім, що Румунія постійно наполягала на тому, що молдовської мови не існує. Зрештою, з цим погодилася й сама Молдова, але в Україні тривалий час наполягали на існуванні молдовської мови, видавали відповідні підручники тощо.

Це питання вже знято, і тепер від мейнстримних партій, тобто від тих, хто зараз при владі, й, імовірно, буде при владі після виборів, претензій немає.

Так само більш чи менш залагоджене питання румунської меншини в Україні.

А ще, дуже добре, що у румунів є уявлення про Чорне море як про регіон, де має бути стабільність.

Це зумовлює підтримку Бухарестом України.

Більше про політичну ситуацію у Румунії – у матеріалі Непублічний союзник: як Румунія допомагає Києву та чому там зростають рейтинги українофобів.