У Франції з понеділка почала діяти заборона вилову риби в Біскайській затоці до 22 лютого, яка викликала невдоволення рибалок.

Про це повідомило Le Figaro, пише "Європейська правда".

Рішення було ухвалене на вимогу екологічних організацій з метою захисту дельфінів та китоподібних.

За даними неурядових організацій, від 5 до 10 тисяч китоподібних гинуть щороку, потрапляючи в сіті французьких рибалок.

Заборона торкнеться близько 450 човнів, які ловлять рибу сітками на узбережжі Атлантичного океану. Судна мають залишатися в порту.

Рибалки називають заборону абсурдною і скаржаться на фінансові втрати, незважаючи на запропоновану урядом компенсацію.

"Я не просто не згоден з цим рішенням, я його не розумію", – сказав Олів'є де Незет, президент Французького національного комітету з морського рибальства.

Хоча уряд зобов'язався компенсувати рибалкам 100% їхнього обороту, вони шкодують з приводу "розбазарювання" державних коштів.

"Ви розумієте, що означає компенсувати цілу галузь? Ми могли б так багато зробити на ці кошти", – каже Олів'є де Незет.

Директор об’єднання 120 риболовецьких компаній у Новій Аквітанії та Бретані Жульєн Ламот висловлює жаль з приводу цього "жорстокого" рішення, яке було прийнято "дуже пізно".

Він зазначив, що шкодує про відмову від винятків, спочатку запланованих для суден, оснащених камерами або спеціальними пристроями, що відлякують морських ссавців за допомогою звуку.

Наприкінці грудня Державна рада постановила, що ці винятки були "занадто масштабними для того, щоб заборона риболовлі мало достатній вплив на випадковий вилов".

Крім того, у французькій федерації природоохоронних асоціацій назвали ці пристрої недостатньо ефективними.

Організація посилається на висновок Міжнародної ради з дослідження моря (ICES), яка у травні 2020 року провела оцінку цих акустичних пристроїв і дійшла висновку, що вони самі по собі недостатні для зменшення випадкового вилову.

Екологічні організації стверджують, що ситуація є критичною і додають, що існує ризик того, що дельфіни можуть зникнути з Біскайської затоки "через 40-50 років".

Нагадаємо, у грудні Норвегія і Британія уклали двосторонню угоду щодо умов вилову риби у 2024 році.

У жовтні міністри ЄС погодили м’якші квоти на риболовлю у Балтиці, ніж пропонувала Єврокомісія. Початкову пропозицію критикували балтійські держави і Фінляндія.