Слідом за Росією в Раді Європи можуть покарати й Азербайджан.

Зараз Азербайджан та держави Ради Європи почали обмін жорсткими звинуваченнями, і цей процес точно призведе до санкцій проти Баку. А з часом процес, що запущений, може призвести навіть до виходу або виключення Азербайджану з організації.

Про те, що та чому відбувається у Страсбурзі довкола Баку та яку позицію обрала Україна пояснює редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко у статті Азербайджан виштовхують з Європи: як ПАРЄ почала "війну" з Алієвим за російським сценарієм.

Над накладанням санкцій на Азербайджан замислилися після того, як у Баку не запросили спостерігачів ПАРЄ на позачергові президентські вибори, які Ільхам Алієв проводить 7 лютого (і на яких він, безсумнівно, переможе).

Хоча Азербайджан як член організації мав це зробити.

Депутати з кількох країн підтвердили "Європейській правді", що азербайджанці відповіли категоричною відмовою усім, хто намагався з ними домовитися.

Навпаки, Азербайджан виявився налаштований на загострення конфлікту.

Спроба "дрібного покарання" для Баку дуже швидко переросла у повномасштабну кризу, яка не дозволяє виключати навіть швидкого виходу Азербайджану зі складу Ради Європи.

Глава азербайджанської делегації Самад Сеїдов (який, до речі, є одним з найдосвідченіших членів ПАРЄ, працює в асамблеї з початку 2001 рок) у вівторок прийшов на засідання моніторингового комітету, де розглядали претензії до його країни, та зробив усе можливе, щоб налаштувати проти Азербайджану якомога більше депутатів. Він звинувачував європейців, передусім німців (які розпочали процедуру), у корупції, відмовлявся від зобов’язань, які має його країна, тощо.

Складалося враження, що він хоче отримати найжорсткіше можливе рішення – і якщо так, то він досяг успіху.

Від дрібного питання про спостереження за виборами дискусія перейшла до питань переслідування опозиції, політв’язнів, відсутності свободи слова тощо.

Коли Сеїдов вийшов із зали, абсолютна більшість депутатів комітету (тобто практично всі, за рідкісними винятками) проголосували за те, щоб виключити азербайджанців із січневої сесії взагалі. А якщо не виправляться (а як йдеться вище, вони такого наміру не мають) – то представників Азербайджану на весь 2024 рік позбавлять статусу членів ПАРЄ.

Такого рішення у ПАРЄ не ухвалювали ще ніколи.

Ви спитаєте, чому взагалі азербайджанці йдуть на конфлікт? Найреальніше, питання зовсім не у спостереженні за виборами. Це – лише привід для обох сторін, щоб розпалити конфлікт. А реальною причиною є те, що у Баку не сприймають деякі рішення Страсбурга. Наприклад, ухвалена на попередній сесії у жовтні-2023 резолюція ПАРЄ щодо останньої Карабаської війни розізлила Баку.

Як наслідок, Азербайджан вирішив не просто помститися ПАРЄ та Раді Європи, а й замислився над збереженням свого членства в організації.

Ухвалене комітетом політичне рішення ще не є остаточним. Важливо те, як його сформулюють у документі ("ЄвроПравда" слідкуватиме за цим) та чи затвердять його у сесійній залі.

І суто формально у ПАРЄ є кілька шляхів. Обійтися без покарання Азербайджану вже неможливо – занадто високо усі підняли ставки.

Але, цілком імовірно, що Азербайджан сам вийде з Ради Європи.

Декого лякає те, що це може спричинити ланцюговий ефект. Хоча цілком можливо, що "розвал Ради Європи" обмежиться виходом однієї держави.

Треба наголосити, що українська делегація поводиться у цій історії без помилок. Ми не були серед ініціаторів позбавлення Азербайджану повноважень (українські депутати вийшли із залу у той момент) і, наскільки відомо, не беремо участі у голосуваннях з цього приводу.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Азербайджан виштовхують з Європи: як ПАРЄ почала "війну" з Алієвим за російським сценарієм.