Постер із зображенням Христа у Севільї викликав різку реакцію з боку іспанських ультраконсерваторів, які назвали його "жіночним" і "образливим" для римо-католиків.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє AFP.

На плакаті, розробленому севільським художником Салустіано Гарсія, зображений Христос після воскресіння з мертвих, який стоїть напівоголений на криваво-червоному тлі, а нижня частина його тіла прикрита білою тканиною.

фото AFP

Він показує "променисту сторону Страсного тижня" в "найчистішому стилі цього престижного художника", заявила Рада братств і гільдій, яка організовує головні події Великоднього тижня в південному місті.

Однак у соціальних мережах багато людей засудили плакат як "сексуалізований".

"Це абсолютно ганебно і є відхиленням", – написала ультраконсервативна католицька організація IPSE, яка стверджує, що виховує "повагу до християнських символів" і активно виступає проти абортів.

Хав'єр Наварро з ультраправої партії Vox приєднався до хору несхвалення, заявивши, що постер "спрямований на провокацію" і не сприяє досягненню мети "заохочення віруючих до участі у Страсному тижні в Севільї".

Художник сказав правій газеті ABC, що його зображення Христа, в основі якого лежить образ його сина, було "ніжним, елегантним і красивим" і створено з "глибокою повагою".

"Щоб побачити сексуальність в моєму образі Христа, потрібно бути божевільним", – сказав він, наполягаючи на тому, що в його картині немає "нічого", що "не було б представлено в творах мистецтва, що налічують сотні років".

Хуан Еспадас, лідер правлячої в південній Андалусії Соціалістичної партії Іспанії, негайно виступив на захист картини, засудивши "прояви гомофобії і ненависті", які вона викликала, і заявивши, що вона поєднує в собі "традиції і сучасність" регіону.

Святкування Страсного тижня, що нагадує про смерть і воскресіння Христа, є дуже важливими в глибоко католицькій Іспанії, особливо в Севільї, яка вважається центром таких святкувань.

Нагадаємо, в 2022 році група черниць з іспанської Майорки через суд домоглася права власності на монастир святої Ізабель у центрі Пальми, на який висував претензії місцевий єпископ.