27 грудня США оголосили про надання Україні останнього пакета військової допомоги – вартістю $250 млн. Коли буде надано наступний пакет і чи взагалі продовжиться військова та фінансова підтримка від США, залежить під прийняття законопроєкту про додаткове фінансування, де Україні пропонується виділити понад $60 млрд.

Про те, які проблеми впливають на рішення Конгресу щодо підтримки України і як взагалі розвиватимуться відносини Вашингтона та Києва у 2024 році, – у статті директора Центру міжнародних досліджень Володимира Дубовика Україна між Байденом та Трампом: що впливатиме на підтримку від США у 2024 році.

США мають свій вал викликів, що виходять назовні під час чергового загострення політичного протистояння.

У такій ситуації для пересічного американця традиційно на перший план виходять проблеми економічного характеру.

Але тут виник парадокс.

Хоча американська економіка почувається наразі цілком непогано, однак суспільство сприймає цю ситуацію як негативну.

Бюджетні протистояння вирують, часто приводячи політичну систему в кризовий стан. Власне, саме зараз вона перебуває саме в такому стані.

Уряд США функціонує уже на другому проміжному, тимчасовому бюджеті. Обидва були прийняті в останню мить, аби уникнути шатдауну – припинення бюджетного фінансування, що призводить до тимчасової зупинки роботи державних установ.

Отже, періодичність ризиків шатдауну збільшується, і рівень політичної напруги, який це супроводжує, лише зростає. Тому ми можемо кваліфікувати це вже як тенденцію американської політико-економічної системи.

Тут треба додати, що представники нової генерації в Республіканській партії не бояться шатдаунів. Вони виступають за руйнування системи, висловлюючи настрої частини американців, які вбачають в уряді, зокрема федеральному, радше ворога, ніж друга.

Політичного накалу додає й питання нелегальної міграції. Більш того, ця проблема стала критичною для схвалення допомоги Україні.

Як відомо, без її вирішення протрампівське крило республіканців відмовляється розглядати додаткове фінансування для Києва.

Варто визнати, що проблема нелегальної міграції є цілком реальною, більш того – останнім часом ситуація лише погіршилась.

Те, що найпотужніша держава світу не контролює власного кордону, виглядає щонайменше дивно.

Тож це справжня криза, яка потребує реагування. Але саме щодо того, як реагувати, і точиться запекла дискусія.

Знайти якусь компромісну позицію зараз дуже важко: обидві партії рушили в бік крайнощів – в діапазоні від абсолютно відкритого до абсолютно закритого кордону.

І це далеко не всі виклики для ухвалення допомоги Україні.

Далі серед республіканців починаються розбіжності між тими, хто вважає, що допомагати Україні взагалі не потрібно, і тими, хто вважає, що допомогти треба, але разом із вирішенням проблеми південного кордону.

У цій ситуації важливим є те, що нинішній спікер Палати представників Майк Джонсон поступово дрейфує від першого до другого підходу.

Це відкриває можливість компромісу згодом. Саме тому можна висловити обережний оптимізм щодо шансів на ухвалення такого пакета після святкової перерви у роботі Конгресу.

Що стосується тривалішої перспективи, то тут зрозуміло, що політичне майбутнє США, а відтак і доля їхньої подальшої політики щодо України, великою мірою залежатимуть від результатів президентських виборів 2024 року.

Антиукраїнська позиція Дональда Трампа навряд чи зміниться. Ані під час виборчих перегонів, ані у разі його перемоги.

Така позиція не є ситуативною – вона помітна вже багато років, принаймні від виборів 2016-го.

Тож нас очікує політичний рік у США, який характеризуватиметься поглибленням там поляризації, і зокрема, на жаль, політизації питання політики щодо України.

Докладніше – у матеріалі Володимира Дубовика Україна між Байденом та Трампом: що впливатиме на підтримку від США у 2024 році.