Дуже схоже, що Будапешт готує ґрунт до перезавантаження відносин з Україною. Причини цього не є секретом: прем’єру Угорщини Віктору Орбану для домовленостей у ЄС потрібно продемонструвати потепління на українському фронті.

На жаль, навряд це примирення буде тривалим. Будапешт показово не припиняє антиукраїнську пропаганду. А серед умов, висунутих Києву, є принаймні одна, яку Будапешт за бажання перетворить на проблемну. Але зараз потепління у відносинах є украй необхідним.

Про домовленості між країнами та результати візиту глави МЗС Угорщини до України дивіться у короткому пояснювальному відео, а більш детально – у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Театр одного міністра: на яких умовах Угорщина погодилася на перемир’я з Україною.

Візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до Ужгорода 29 січня почався справді непересічно: перед переговорами він у супроводі українських співрозмовників, Дмитра Кулеби та Андрія Єрмака, відвідав ужгородський цвинтар "Кальварія", де віддав шану захисникам України, що боролися проти російської навали. 

З боку Сійярто, який є основним комунікатором Угорщини у діалозі з РФ, така показова шана для героїв, що вбивали росіян, є неабияким кроком.

Ще одним символом візиту стало показове, підкреслено публічне прагнення угорського міністра досягти на цій зустрічі результату. Для цього Петер Сійярто провів понад шість годин на переговорах з українською делегацією, хоча такі тривалі перемовини не в його стилі. 

При цьому і перед початком, і під час, і після завершення візиту угорський міністр, його соцмережі та пресслужба МЗС повторювали: в Угорщини є лише одна вимога до України. Мовляв, достатньо вирішити її – і суперечності зняті. Утім, ця вимога має кілька складових – прийнятні та неприйнятні.

"Ми просимо повернути Угорщині ті права, які у нашої меншини були до 2015 року, ми не просимо нічого більше".

Це – заява Петера Сійярто, яку він повторював неодноразово протягом візиту до Ужгорода, і на закритій, і на відкритій частинах. Але виникає питання: що це означає на практиці?

Переважна більшість "вимог" Угорщини насправді вже виконані Україною.

Точний перелік "прохань" угорської сторони наразі не оприлюднюється, але ключові пункти з нього назвав на пресконференції сам Сійярто. 

За його словами, йдеться про "повернення": статусу національної школи (з навчанням угорською мовою); можливості складати іспити (ЗНО/НМТ) угорською мовою; можливості отримувати вищу освіту угорською; права використання угорської в галузі культури; використання угорської в галузі "суспільного життя".

Був також ще один пункт, який не прозвучав у сурдоперекладі на пресконференції, але Сійярто наголосив на ньому у фейсбук-пості: використання угорської у самоврядуванні.

Слід зазначити, що у вимогах Будапешта є лише один пункт, який потенційно може викликати проблеми, –він походить з так званого "закону Ківалова-Колесниченка". Цей закон гарантував непропорційно високі права мовам меншин.

Треба звернути увагу на оптимізм щодо строків вирішення цих проблем. Якщо Київ і Будапешт домовилися досягти спільного бачення за 10 днів, то це означає, що обидві сторони не вважають складними ці 11 "прохань", чи то вимог.

Щойно буде згода на робочому рівні – можна буде домовлятися і про зустріч лідерів – Зеленського і Орбана, які зможуть урочисто оголосити про подолання проблем. Або принаймні їхньої значної частини.

Треба наголосити, що така зміна підходів Угорщини не стала несподіваною, "ЄвроПравда" вже розповідала про те, що Віктор Орбан опинився під дуже серйозним тиском своїх друзів у ЄС з вимогою переглянути вороже ставлення до України. 

Разом з тим, треба бути реалістами: про повне примирення з Орбаном і його командою не йдеться.

Більш детально – у матеріалі Сергія Сидоренка Театр одного міністра: на яких умовах Угорщина погодилася на перемир’я з Україною.