Минулими вихідними президент Європейської ради Шарль Мішель оголосив про свою заплановану відставку. Він вирішив піти на вибори до Європарламенту і майже напевно зможе туди обратися – а це означає, що в середині липня його нинішня посада стане вакантною. 

Найбільше занепокоєння у багатьох викликало повідомлення про те, що тимчасовим наступником Мішеля може виявитися угорський прем'єр Віктор Орбан. 

Про сенсаційне рішення президента Євроради і його наслідки дивіться у короткому відеопоясненні або читайте детальні пояснення у статті редактора "ЄвроПравди" Сергія Сидоренка Чи дозволять Орбану "захопити" владу в ЄС? Пояснюємо наслідки відставки Шарля Мішеля.

Для початку пояснимо, що Європейська рада – це термін, яким офіційно називають саміти Євросоюзу, тобто зустрічі лідерів усіх 27 держав-членів ЄС. А президент Євроради – це людина, яка головує на самітах, відповідає за їхню підготовку і забезпечує, щоби переговори лідерів призвели до якогось рішення.

Заява про намір Шарля Мішеля піти з посади президента Європейської ради стала несподіванкою і для європейських журналістів, і для лідерів держав-членів ЄС. Власне, саме через це він і оголосив про свій відхід з посади так рано, більше ніж за пів року до того, як це станеться – щоб усі інші гравці змогли до цього підготуватися.

Про своє рішення він оголосив у спільному інтерв’ю для трьох бельгійських видань. Це логічний вибір, оскільки Мішель – бельгієць (колись він був прем’єром цієї країни), і тепер йому знову будуть потрібні голоси саме бельгійських виборців.

У цьому інтерв’ю він оголосив, що йде на цьогорічні вибори до Європарламенту на чолі списку своєї партії "Реформаторський рух" (MR). І друга обіцянка: він гарантує, що у разі проходження у ЄП піде туди працювати і залишить посаду очільника Євроради.

А у тому, що Мішель стане євродепутатом, сумніву немає, його партія точно отримає як мінімум одне місце.

А плановий термін повноважень Мішеля спливає наприкінці листопада, тобто за 4,5 місяці після того.

З таким викликом Євросоюз стикається уперше. Однак у праві ЄС передбачений алгоритм дій на цей випадок.

І він має жахливі для України наслідки.

Cаме угорський прем’єр Віктор Орбан може стати його тимчасовим наступником. І це не потребуватиме навіть згоди інших держав.

У фразі про те, що Віктор Орбан може тимчасово обійняти посаду в.о. президента Євроради, ключовим є слово "може".

Бо існує можливість цього уникнути, і навіть від представників країн, які зараховують до "дружніх до Угорщини", доводиться чути, що вони цього не допустять.

І хоча Мішель йде з посади достроково, ніщо у праві ЄС не забороняє іншим лідерам достроково обрати його наступника так само, із прицілом на те, що ця людина обійме посаду негайно, без перехідного періоду – щоб Орбана не мав ані дня в ролі тимчасового президента.

Ситуацію дещо ускладнює те, що нового голову Євроради за правилами можна обирати лише після того, як пройдуть євровибори і стануть відомі їхні результати – тобто з середини червня. У цей період лідери ЄС спробують одним пакетом визначити імена трьох найвищих керівників євроструктур – це новий президент Євроради, президент Єврокомісії та очільник європейської дипломатії.

Передбачити, хто буде новим президентом Євроради, наразі неможливо.

Можна лише з певністю стверджувати, що це буде колишній керівник однієї з країн ЄС. 

Екслідерів, які відповідають цим вимогам, є чимало. Наприклад, точно вестимуть перемовини з італійським технократом та експрем’єром Маріо Драгі. Не можна виключати також когось із держав Балтії, які ніколи не обіймали топпосад у Брюсселі, а це є важливим аргументом. 

Та хай на кому Європейська рада зупинить свій вибір, можна бути впевненим, що це буде проукраїнський політик або політикиня. Інші кандидати просто не мають шансів зібрати голоси.

А ще, залежно від результатів євровиборів, Шарль Мішель може претендувати й на керівну роль у Європарламенті в цілому. І це буде тільки плюс для України. 

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Чи дозволять Орбану "захопити" владу в ЄС? Пояснюємо наслідки відставки Шарля Мішеля.