Єврорада схвалила 50 млрд євро для України. Як дійшли компромісу і за яких умов надаватимуть макрофінансову допомогу – далі у нашому огляді новин дня.

А також, про долю фонду ЄС для військової підтримки України, протести і страйки у Європі та багато іншого. 

У Британії урядовець іде у відставку через погрози розправою за підтримку Ізраїлю, а у Швейцарії розпускають інститут через антисемітський коментар викладача.

Всі важливі і цікаві новини четверга, 1 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

50 млрд євро для України: умови

Цей день настав – лідери ЄС у четвер подолали довготривалу опозицію Угорщини і досягли домовленості про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро.

Ще Європарламент має затвердити це рішення своїм голосуванням наприкінці лютого.

Угода була досягнута після того, як невелика група лідерів ЄС переконала прем’єра Угорщини Віктора Орбана скасувати своє вето на пакет фінансування.

Під час сніданку Орбан зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Франції Емманюелем Макроном, прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та керівниками інституцій ЄС Урсулою фон дер Ляєн і Шарлем Мішелем.

Politico пише, що саме італійська прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон протягом останніх тижнів готували ґрунт, аби переконати Віктора Орбана не блокувати рішення. 

За даними співрозмовників Politico, європейським лідерам вдалося переконати угорського прем’єра трьома пропозиціями: щорічний звіт Єврокомісії про реалізацію пакета допомоги; щорічні дебати на рівні лідерів про реалізацію пакета; за необхідності, перегляд нового бюджету через два роки.

Видання зазначає, що у Брюсселі вважають ці поступки незначними, оскільки лідери уникнули сценарію, за якого Орбан мав би можливість щорічно накладати вето на фінансування для України.

Тим часом угорський прем’єр заявив, що добився виконання своїх вимог.

"Місія виконана. Кошти Угорщини не опиняться в Україні, і ми маємо механізм контролю наприкінці першого та другого року. Наша позиція щодо війни в Україні залишається незмінною: потрібне припинення вогню і мирні переговори", – написав прем’єр.

Європейський Cоюз заявив, що Україна зможе отримати кошти в рамках погодженої на саміті програми Ukraine Facility на 50 млрд євро за дотримання низки передумов.

Україна має продовжувати підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, включаючи багатопартійну парламентську систему та верховенство права, а також гарантувати повагу до прав людини, включаючи права осіб, які належать до меншин. 

Лідери також наголосили, що Єврокомісія та Україна в рамках реалізації програми повинні вжити всіх необхідних заходів для захисту фінансових інтересів ЄС, зокрема, щодо запобігання, виявлення та ліквідації шахрайства, корупції, конфліктів інтересів.

Україна розраховує отримати від ЄС перший транш у 4,5 млрд євро в березні.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель вважає, що ухвалене лідерами ЄС рішення про 50 млрд євро для України є сигналом і для американських платників податків.

"Це демонстрація того, що ми в ЄС беремо відповідальність і ми знаємо, що ми повинні показувати наше лідерство. Ми маємо показувати, що ми надійні і варті довіри", – сказав Мішель.

Низка європейських лідерів радісно відреагували на нарешті погоджене рішення.

Президент України Володимир Зеленський окремо підкреслив, що рішення було ухвалене всіма 27 лідерами і що це дуже важливо. 

"Це вкотре доводить потужну єдність Євросоюзу", – додав Володимир Зеленський. 

Докладно про сьогоднішній саміт – у нашій найсвіжішій статті Без поступок Орбану і з вимогами для Києва. Як ЄС схвалив 50 млрд євро допомоги Україні.

Щодо "військового" фонду ЄС

А ще Володимир Зеленський закликав лідерів ЄС на саміті схвалити інструмент з мільярдами євро на зброю для України.

"Сьогодні ваша єдність дуже потрібна для того, щоби створити Фонд підтримки України у рамках Європейського фонду миру. Це надійність і довгострокова підтримка, яку ми маємо протиставити існуючим викликам. Не менше 5 млрд євро на рік, протягом 4 років. Це чіткий пріоритет", – виступив онлайн на саміті український президент.

Та лідери країн ЄС не ухвалили рішення про заснування спеціального фонду для військової підтримки України, але президент Євроради Шарль Мішель каже про досягнення прогресу.

Йдеться про створення у рамках Європейського фонду миру спеціального фонду для підтримки України на 20 млрд євро на чотири роки. 

Хоча, це питання планують вирішити до березня.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає, що європейські країни роблять недостатньо для підтримки України у війні з Росією.

Шольц зазначив: "У багатьох столицях слід поставити питання: чи дійсно ми робимо достатньо?"

"Відповідь у більшості випадків може бути лише "ні", – сказав він.

При цьому він наголосив, що Німеччина, яка є найбільшим прихильником України в Європі у плані військової допомоги, не може надавати цю допомогу самотужки.

Протести фермерів і страйки

У день саміту лідерів Євросоюзу фермери зібрали протест в Брюсселі, щоб домогтися більшої допомоги на тлі підвищення податків, зростання витрат та дешевого імпорту агропродукції.

За оцінками поліції, головні магістралі Брюсселя заблокували близько тисячі тракторів. При цьому фермери закидали Європарламент яйцями, запалили біля будівлі багаття та запускали феєрверки.

У Франції більшість фермерських профспілок закликали зупинити блокування доріг, а прем’єр Франції анонсував нові зміни у відповідь на протести аграріїв.

У Португалії фермери на тракторах заблокували дороги до Іспанії на знак протесту.

Ігнорувати вимоги фермерів з різних держав-членів Єврокомісія не може.

Тепер Єврокомісія планує ще на рік продовжити дію автономних преференцій для українських експортерів, але прописує можливість запровадження нових захисних заходів щодо трьох видів українського агроекспорту: яєць, курятини та цукру.

При цьому аналогічні заходи не будуть впроваджуватися проти українського зерна, кукурудзи та олії, щодо яких діють заборони, введені окремими країнами Євросоюзу.

Про те, чи наближує таке рішення Єврокомісії вирішення суперечки щодо експорту цих товарів читайте у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Торгівля з компромісом: на яких умовах Україна збереже вільний доступ до ринку ЄС.

У різних куточках Євросоюзу також тривають страйки. 

У Франції почали страйк вчителі шкіл, а у Німеччині розпочався масштабний страйк співробітників аеропортів.

Також у Фінляндії розпочалися масштабні страйки.

А у Греції спалахнули навіть сутички під час протесту проти освітньої реформи.

Угорщина і розширення НАТО

На полях саміту прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон провів зустріч із угорським візаві Віктором Орбаном.

Нагадаємо, Орбан запрошував прем’єра Швеції до Будапешта, щоб обговорити вступ Швеції у НАТО. Крістерссон формально погодився на зустріч, але згодом повідомив, що не збирається обговорювати з Орбаном питання вступу в НАТО.

Угорщина, як відомо, залишилася останньою країною, яка досі не ратифікувала вступ Швеції і затримує її повноправне членство у НАТО.

За словами Крістерссона, на саміті в Брюсселі він мав з Орбаном "хорошу розмову, яка заклала основу для більш довгострокової розмови наступного разу".

Прем’єр Швеції зазначив, що сторони ще мають погодити дату майбутньої зустрічі в Будапешті.

"Природно зустрітися, коли ми станемо членами (НАТО. – Ред.), нам буде набагато більше про що поговорити, коли ми станемо членами", – зауважив Крістерссон.

Парламент Угорщини на вимогу опозиції проведе позачергове засідання в понеділок.

Планово повернутися до роботи угорський парламент має наприкінці лютого. Генсек НАТО очікує, що саме тоді Угорщина ратифікує заявку Швеції до Альянсу. 

Решта новин 

Нідерланди передали Україні 45 млн кг солі для посипання доріг.

CBS: США схвалили план ударів по іранських силах у відповідь на ураження бази в Йорданії.

Керівна партія Грузії підтвердила, що її лідер тепер очолить уряд. А прем'єр країни, який збирається у відставку, очолив керівну партію.

У Лондоні затримали колишнього "губернатора" Севастополя.

Вірменія офіційно приєдналася до Міжнародного кримінального суду.

Сейм Латвії офіційно заборонив збірним країни грати проти збірних РФ та Білорусі.

У Польщі почали розслідування щодо російської ракети, яка залетіла в країну у грудні.

У Британії урядовець іде у відставку через погрози розправою за підтримку Ізраїлю, а у Швейцарії розпускають інститут через антисемітський коментар викладача.

Каталонія оголосила надзвичайний стан через посуху.