На саміті 1 лютого лідери 27 держав-членів ЄС ухвалили зміни до бюджету, побудовані навколо виділення 50 млрд євро для фінансової підтримки України. 

Ця чотирирічна програма має назву Ukraine Facility і стане основою для співпраці України з ЄС у найближчий період.

Детально про її особливості та про загальні результати саміту – в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка та редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Без поступок Орбану і з вимогами для Києва. Як ЄС схвалив 50 млрд євро допомоги Україні. Далі – її короткий виклад. 

Торік Брюссель запропонував створити спеціальний механізм для підтримки економіки України за назвою Ukraine Facility, що мав гарантувати наявність коштів на кількарічну перспективу. Отже, дати Києву певну стабільність.

Йдеться про чотирирічну програму на суму 50 млрд євро, яка складається з безповоротної допомоги (17 млрд євро) та пільгових довгострокових позик (33 млрд євро). Грантові кошти ЄС планує фінансувати, зокрема за рахунок заморожених російських активів.

На відміну від попередніх "воєнних" макрофінансових програм, ця встановлює умови виділення Україні грошей для порятунку її бюджету.

Детальний перелік умов ще має бути узгоджений, і він напевно зазнає коректив протягом 4 років, але їхні загальні обриси відомі.

Коротко ці умови перераховані у рішенні саміту ЄС: "Україна продовжує підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми".

Ключовим критерієм, що визначатиме допомогу Києву, саміт ЄС визначив "повагу до… багатопартійної парламентської системи". І це – справді нове для відносин Києва з Брюсселем.

Угорщина блокувала затвердження цієї програми ще з осені. Протягом усього січня решта Євросоюзу чинила по-справжньому потужний, навіть безпрецедентний тиск на Угорщину, примушуючи її до згоди.

За лічені дні до саміту ЄС, до Financial Times навіть "злили" внутрішній документ секретаріату Ради ЄС, де нібито описується план "підриву економіки Угорщини" у разі, якщо Орбан підриватиме європейську єдність у цьому питанні. Керівник апарату угорського прем’єра заявив про "шантаж" Будапешта. 

У підсумку Орбан просто здався і без особливих вмовлянь проголосував за 50 млрд євро для України. 

Але справа не тільки в тиску. Насправді він сам був зацікавлений у схваленні допомоги для України.

Угорський прем’єр опинився у жорсткій ізоляції всередині ЄС. А зараз, перед загальноєвропейськими виборами і формуванням нового складу Єврокомісії, Орбану потрібні союзники у Європі. Потенційні союзники вимагають загального потепління у відносинах Будапешта і Києва.

Отже, саміт ЄС ухвалив компромісне рішення про 50 млрд євро Україні, яке дозволяє Орбану "продати" його вдома, в Угорщині, як свою чергову перемогу.

Йому пішли на поступки і передбачили механізм контролю (а ще, наприклад, у вимогах згадали про права меншин). Протягом усіх чотирьох років Рада ЄС буде зберігати можливість призупинити фінансування України. Причому, щомісяця. 

Але, головна перемога України – те, що щорічного перегляду цього плану, чого конкретно вимагав угорський прем’єр, не буде. Більш того, Орбан не зможе одноосібно блокувати фінансування Україні. 

Затвердження або призупинення траншів ухвалюватиметься кваліфікованою більшістю голосів (більшою половиною), а не одностайно. 

Також більшість голосів буде потрібна для внесення змін до переліку вимог ЄС на адресу України.

Як пояснила віцепрем’єрка й міністерка економіки Юлія Свириденко, фінальне затвердження Ukraine Facility Європейською радою та Європарламентом очікується наприкінці лютого.

Висновки позачергового саміту ЄС містять й інші позитивні сигнали для України.

Дуже детально – у матеріалі Олега Павлюка і Сергія Сидоренка Без поступок Орбану і з вимогами для Києва. Як ЄС схвалив 50 млрд євро допомоги Україні.