Загальне враження від сьогоднішніх новин – Європа прокинулась і стала більш сміливою і рішучою. 

Саміт Макрона з його ідеєю використання західних військ в Україні, заяви про дозвіл використання зброї союзників на території Росії і багато іншого. 

Отже, все важливе і цікаве за середу, 28 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Сигнал для Москви

Зустріч у Парижі щодо підтримки України відбулася ще позавчора, а про неї досі говорять. 

Нагадаємо, президент Франції Емманюель Макрон ініціював неформальний саміт з лідерами двох десятків держав на тлі невизначеності США.

Фактично, цією зустріччю він дав зрозуміти, що Європа вже не може повністю покладатися на Сполучені Штати у питаннях безпеки і повинна сама посилювати оборону свою і підтримку України. 

"Ми не можемо чекати результатів американських виборів, щоб вирішити, яким буде наше майбутнє. На кону – майбутнє Європи, тому рішення мають прийняти європейці. Якщо інші хочуть приєднатися і допомогти, це фантастика, але це лише додатковий бонус", – заявив президент Франції.

Він наголосив, що поразка Росії є абсолютно необхідною для миру і безпеки в Європі.

Макрон сказав, що європейцям необхідно перейти від слів до дій і прийняти чіткі рішення щодо побудови європейського оборонного фундаменту, незалежного від Америки.

Французькі посадовці кажуть, що Макрон сповнений рішучості дати зрозуміти Москві, що в Європі немає "втоми від України", незважаючи на побоювання щодо подальшої підтримки з боку США.

Саме на цій зустріч президент Франції навіть допустив відправку західних військ до України у майбутньому, хоча наголосив, що наразі немає консенсусу серед союзників у цьому питанні.

У Франції пізніше пояснили, що про участь іноземних військових у бойових діях не йдеться. 

Водночас низка європейських держав і НАТО наголосили, що не планують відправляти війська в Україну.

Ексглава Мюнхенської конференції вважає доречними дебати про західні війська в Україні, а естонський генерал вважає дискусію про західні війська в Україні – сигналом для Москви.

"З одного боку, це гарне послання для європейців, які починають звикати до цієї війни. Але з іншого боку, це, безумовно, сигнал для Росії, що Європа готова й надалі допомагати Україні і вносити в неї свій внесок", – сказав естонський генерал-майор у запасі Нееме Вялі.

Глава МЗС Литви також вважає вартою уваги ідею Макрона щодо західних військ в Україні.

Латвія також не заперечує проти західних військ в Україні.

Ослаблення США?

Отже, неформальний саміт у Парижі став результатом вагань в Сполучених Штатах. 

В Палаті представників Конгресу спікер-республіканець Майк Джонсон перебуває під тиском протрампівських ультраправих у своїй партії, які не хочуть виносити пакет з допомогою Україні на голосування.

Спікери 23 парламентів звернулись до республіканця Джонсона щодо підтримки України.

"Наші країни налаштовані й надалі нарощувати підтримку України та її Сил оборони, вбачаючи у цьому значну інвестицію у нашу індивідуальну та колективну безпеку. Вісь зла має бути переможена й усі винні мають бути притягнуті до відповідальності, що стане значним запобіжником від подальших конфліктів і поверне нашим народом відчуття керованості та безпеки", – йдеться у листі.

Лист підписали, серед інших, спікери парламентів Німеччини, Польщі, Чехії, Литви, Північної Македонії, Іспанії та інших країн.

Протистояння в Конгресі Сполучених Штатів посилюється з наближенням президентських виборів. Експрезидент США Дональд Трамп виграв чергові праймериз Республіканської партії – цього разу у штаті Мічиган.

Наразі Трамп переміг на попередніх виборах Республіканської партії у п’яти штатах. Тобто, швидше за все, саме він стане кандидатом в президенти від республіканців. 

Тим часом, Китай відправляє посланця в Україну, Росію та країни ЄС говорити про мир. 

Президент Туреччини Ердоган знову пропонує Україні та РФ "мирні переговори" у Стамбулі. На відміну від Китаю, він "принципово підтримує" запропоновану Україною "формулу миру".

Гаубиці ЗСУ і удари у глибині РФ

Країни Європи на тлі безпекових загроз, здається, стають сміливішими. 

Мало того, що Британія дала Україні карт бланш на використання ракет Storm Shadow, так ще й Фінляндія заявила, Україна може використовувати отриману від них зброю також і на території Росії.

Більш того, у Фінляндії закликають Німеччину "серйозно розглянути" відправлення ракет Taurus Україні.

Тим часом, Нідерланди замовили для України гаубиці DITA в Чехії, у Болгарії пообіцяли передачу Україні обіцяних БТР "через кілька днів".

Крім того, Бельгія дасть 200 млн євро на чеську ініціативу щодо передачі Україні 800 тисяч снарядів.

ЄС остаточно схвалив чотирирічний план з 50 млрд євро для України, а США на два роки продовжать перебування українців за гуманітарними паролями.

Угода з Албанією і саміт Західних Балкан

Президент України Володимир Зеленський сьогодні відвідав Албанію для участі в саміті з державами Західних Балкан – "Україна – Південно-Східна Європа". 

Він та глава албанського уряду Еді Рама підписали Договір про дружбу та співробітництво між двома країнами.

Згідно з договором, Україна та Албанія розвиватимуть взаємовигідну співпрацю в галузі торгівлі, економіки, науки й технологій, культури, освіти, охорони здоров’я, засобів масової інформації, туризму та спорту.

А ще Зеленський обговорив із прем’єром Хорватії спільне виробництво зброї та обговорив співпрацю на міжнародній арені з президентом Чорногорії. 

Зустрівся президент України і з сербським колегою Александаром Вучичем, відомим прихильністю до Росії. 

"Відзначив важливість участі Сербії в реалізації "формули миру". Ми скоординували подальші контакти з метою розширення глобальної підтримки формули. Поінформував Президента Вучича про поточну ситуацію на фронті", – розповів Зеленський.

Він додав, що говорили також про "політичні й безпекові виклики у Східній Європі". 

Разом з тим, саме через Сербію декларація саміту в Албанії не згадує про санкції проти Росії.

Туск лякає закриттям кордону

1 березня польські фермери планують розпочати дві нові блокади: на польсько-німецькому прикордонному переході у Свецку та на кордоні з Литвою. Очікується, що блокада триватиме близько тижня.

Литовці вирішили не приєднуватися до блокади польсько-литовського кордону, яка має розпочатися у п'ятницю на пункті пропуску Будзіско – Кальварія.

Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що запланована польськими фермерами блокада дороги на литовсько-польському кордоні нагадує "певні гібридні операції".

За його словами, "акції, заплановані в Сувальському коридорі, більше не нагадують протести, а є діями, спрямованими проти національної безпеки як Польщі, так і Литви".

"Я сподіваюся, що наші партнери в Польщі бачать це так само, як і ми, і ми зробимо все можливе, щоб запобігти ескалації", – додав він.

А ще польські фермери планують нові протести у Варшаві за тиждень.

У четвер прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск планує зустрітися з представниками фермерів-протестувальників та інших груп, що доєдналися до їхніх акцій.

"Ми хочемо допомогти Україні, але не можемо допустити, щоб ця допомога мала надто погані наслідки для наших власних громадян", – сказав Туск на пресконференції.

За його словами, для Польщі "надто висока ціна" пільгової торгівлі ЄС з Україною і Варшава шукає рішення, щоб обмежити потрапляння на польський ринок набагато дешевшої агропродукції. 

За результатами опитування United Surveys, більшість поляків звинувачують у проблемах фермерів саме Євросоюз та його політику щодо України.

Польський прем’єр зазначив, що з Україною постійно ведеться діалог щодо цієї ситуації і в Києві є розуміння тих проблем, про які каже Варшава.

Крім того, Туск неочікувано повідомив, що Польща нібито обговорює з Україною тимчасове закриття кордону для руху товарів.

Торговий представник України Тарас Качка заявив, що опція закриття кордону для руху товарів у них не згадувалася. 

В уряді України кажуть, що не обговорювали з Польщею "закриття кордону".

Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков також заявив, що українська сторона не обговорює з Польщею можливого "закриття кордону".

Інші страйки і протести

Технічний персонал Lufthansa розпочав триденний страйк у Німеччині.

У Бухаресті таксисти організували великий протест і планують оголосити голодування.

А працівники польської мережі Biedronka поки тільки погрожують страйком.

Придністров'я просить захисту РФ

Ще одна гучна тема дня – "з’їзд депутатів" Придністров’я.

"Депутати" невизнаного Придністров’я попросили у Росії "захисту від тиску Молдови".

Звернення адресували Раді Федерації і Держдумі РФ, попросивши їх про "заходи для захисту Придністров’я в умовах посиленого тиску Молдови".

У заяві придністровські "депутати" стверджують, що Кишинів почав проти Придністров’я "економічну війну", маючи на увазі скасування митних пільг, та умисно блокує перемовини з Тирасполем.

В Міністерстві закордонних справ Росії пообіцяли "з увагою розглянути" звернення. У Держдумі РФ хочуть розглянути це звернення. 

Бюро реінтеграції Молдови назвало пропагандистськими заяви у заклику з’їзду "депутатів" невизнаного Придністров’я до Росії.

"Віцепрем’єр з реінтеграції та Бюро реінтеграції відкидають пропагандистські заяви Тирасполя. Нагадуємо, що придністровський регіон користується перевагами політик миру, безпеки та економічної інтеграції з ЄС", – заявили у відомстві.

Кишинів не очікує ескалації.

У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України стверджують, що результати з’їзду не відповідають очікуванням Кремля.

"Сьогодні, враховуючи ситуацію в "ПМР" ("Придністровській Молдовській республіці". – Ред.), нічого не сталося. Росія не отримала бажаного результату. У даній ситуації їхні потуги – і політичні, й інформаційні – зазнали поразки", – вважає представник ГУР Андрій Юсов.

Зеленський також поговорив з президенткою Молдови про події в Придністров’ї.

Угорщина ще гальмує вступ Швеції

Угорщина знайшла новий спосіб загальмувати вступ Швеції в НАТО.

Остаточне набуття Швецією членства у НАТО знову штучно гальмується через те, що Угорщина поки не надіслала до Вашингтона документ про ратифікацію, пояснюючи це виборами президента у себе в країні.

Про це йдеться  у статті "ЄвроПравди" НАТО знову на паузі.

Угорщина створює проблеми не тільки для Альянсу, алей для ЄС. Міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон заявила, що Угорщина створює проблеми для Євросоюзу не лише щодо України, але й щодо інших питань.

Різне щодо України

84% українців підтримують вступ до ЄС, підтримка зростає – опитування.

Польська поліція виклала подробиці затримання українських журналістів на кордоні.

Решта новин

Глави МЗС Азербайджану і Вірменії сьогодні провели переговори у Берліні.

ЄС послаблює обмеження на споживання газу в знак пом'якшення енергетичної кризи.

З потяга на вокзалі Парижа викрали сумку з планами щодо заходів безпеки на Олімпіаді.

Британська розвідка проаналізувала вплив війни на відносини РФ з країнами колишнього СРСР.