У вівторок президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вона відкличе суперечливий законопроєкт, який мав на меті скоротити використання хімічних пестицидів у сільському господарстві.

Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Politico.

Єврокомісія вперше запропонувала регулювання сталого використання пестицидів (SUR) у 2020 році в рамках "Зеленого курсу" – політичного проєкту фон дер Ляєн, який включає амбітні та юридично зобов'язуючі плани зробити континент кліматично нейтральним до 2050 року. У червні 2022 року Комісія офіційно запропонувала законопроєкт SUR, поставивши за мету скоротити використання пестицидів та ризики на 50 відсотків до 2030 року.

"Комісія запропонувала SUR з гідною метою зменшити ризики, пов'язані з хімічними засобами захисту рослин. Але пропозиція SUR стала символом поляризації", – сказала фон дер Ляєн депутатам Європарламенту в Страсбурзі.

Зі зростанням політичної опозиції з боку фермерських лобі та правоцентристських політиків, а тепер і з протестами фермерів, що охопили європейські країни, Єврокомісія все ж вирішила дати задній хід.

Прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо привітав цей крок, а провідний німецький правоцентрист Петер Лізе написав у Twitter (X): "Браво".

Це відбувається в межах ширшого пом'якшення позиції ЄС щодо екологізації агропродовольчого сектору: Єврокомісія відмовилася від посилань на сільське господарство в кліматичних цілях на 2040 рік, які незабаром будуть оприлюднені, а минулого тижня запровадила річну паузу у вимозі до фермерів залишати сільськогосподарські угіддя під паром заради збереження біорізноманіття.

Відступ фон дер Ляєн значною мірою обумовлений опозицією її власної політичної сім'ї, правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП). За чотири місяці до виборів в Європарламент ЄНП намагається представити себе як бастіон інтересів фермерів, щоб отримати голоси сільських виборців.

Фон дер Ляєн також повідомила, що звіт про консультації з фермерами та екологічними групами буде готовий "до кінця літа" і стане основою майбутньої аграрної політики Євросоюзу, яка наразі базується на виділенні гігантських субсидій в рамках Спільної аграрної політики.

У багатьох країнах ЄС вже кілька тижнів тривають протести фермерів.

У болгарській столиці Софії 5 лютого на вулиці вийшли сотні фермерів, звинувачуючи уряд у нездатності вирішити проблеми аграрного сектору – так само, як і в інших європейських країнах.

Тим часом у Латвії фермери в 16 містах вийшли на акцію протесту, висунувши як одну з головних вимог заборону продукції з Росії та Білорусі.