Швейцарія офіційно нейтральна і не є членом НАТО. Однак не все так просто.

Наприклад, з 1996 року вона співпрацює з НАТО, але жодних юридичних зобов'язань, наприклад, у плані колективної оборони, у цьому форматі у сторін немає.

Вважається, що такий формат співпраці повністю влаштовує і Альянс.

Однак часи змінюються, і тепер НАТО виглядає набагато привабливішим для громадян Швейцарії, йдеться в статті Томаса Стівенса зі Swissinfo Легкий флірт чи членство в НАТО? Як Швейцарія змінює відносини з Альянсом.

"Зважаючи на значне погіршення ситуації у сфері безпеки, нам необхідно зміцнити обороноздатність Швейцарії", – йдеться в заяві швейцарського уряду від 31 січня 2024 року.

Там наголошують: "У майбутньому наша безпекова та оборонна політика буде більш послідовно орієнтована на міжнародне співробітництво, особливо з НАТО, з ЄС і з суміжними країнами".

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже майже два роки тому, в лютому 2022 року, завдало всій європейській системі безпеки нищівного удару.

НАТО, якого вже, здавалося, відспівали і поклали в могилу, несподівано підвівся і виявився живіший за всіх живих. Прагнення Москви відсунути територію НАТО від своїх кордонів обернулося збільшенням протяжності кордонів Росії з країнами Альянсу майже на півтори тисячі кілометрів: це сталося після прискореного вступу до НАТО нордичних країн, зокрема Фінляндії. Наступною в черзі на вступ уже стоїть Швеція.

У Швейцарії питання зближення з НАТО активно обговорюється, і цей крок знаходить підтримку майже усіх політичних партій та більшості населення. Питання тільки в тому, наскільки тісною має бути така співпраця.

Більшість швейцарців хотіли б тісніших зв'язків із НАТО, але не сповнені бажання ставати прямим учасником Альянсу.

В якому форматі могло б відбуватися розширення контексту системи безпеки Швейцарії?

Штефан Голенштайн, колишній президент впливового Швейцарського офіцерського товариства, наводить приклад можливої інтеграції швейцарської ППО до системи протиповітряної оборони НАТО і до її командно-комунікаційної структури.

"Це було б зближенням із НАТО, але не вступом. Грубо кажучи, фліртувати можна, але під вінець не ходити", – коментує Голенштайн. 

Незабаром після вторгнення Росії на територію України, представник правоцентристської Партії лібералів (FDP/PLR) Дам'єн Коттьє писав у статті для газети Le Temps, що Швейцарії, на щастя, не загрожує агресія з боку найближчих сусідів, їй щастить у тому сенсі, що її від Росії відокремлює бар'єр із країн-членів НАТО.

"Але надія на те, що нас захищатимуть безкоштовно – це небезпечна нездійсненна мрія. Наша країна не може бути просто нахлібником, особливо коли йдеться про європейську безпеку", – уточнював він.

У січні 2024 року генсек НАТО Єнс Столтенберг і президентка Швейцарії Віола Амгерд провели чергові консультації на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Поки не зрозуміло, на які компроміси доведеться піти Швейцарії, якщо вона захоче отримати доступ до захисту з боку НАТО, включно з послугами "ядерної парасольки".

За даними швейцарської газети Le Temps, під час їхньої зустрічі в Брюсселі Столтенберг переконував Амгерд не підписувати і не ратифікувати Договір ООН про заборону ядерної зброї (ДЗЯЗ).

Отже, хоча в НАТО "відкриті для будь-якої іншої європейської держави", Швейцарія, схоже, буде поглиблювати співпрацю з НАТО, але без членства в Альянсі. 

"Багатьом країнам вигідно мати нейтральну державу, на території якої можна проводити консультації та зустрічі. Женева не була б Женевою, якби Швейцарія перебувала в НАТО", – підкреслює Леа Шаад, фахівець у галузі безпеки з цюріхської ВТШ.

Докладніше – у матеріалі Томаса Стівенса Легкий флірт чи членство в НАТО? Як Швейцарія змінює відносини з Альянсом.