У сьогоднішньому дайджесті – дві великі теми навколо допомоги Україні: візит топ-дипломата ЄС і пристрасті у Конгресі США. 

Наш глава МЗС взагалі каже, що сценарії, які можуть розгорнутися щодо ухвалення в Сполучених Штатах підтримки Україні, нагадують гостросюжетний детектив.

Швеція закрила розслідування щодо підриву "Північних потоків", а Європарламент все таки використовуватиме TikTok для виборчої кампанії.

Україна обговорила зі Швецією закупівлю партії БМП CV90. Крім того, вже скоро відбудеться чергове засідання у форматі "Рамштайн". 

Та всі важливі і цікаві новини середи, 7 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Боррель під атакою РФ 

Зранку 7 лютого Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. Росія вдарила 64 ракетами різного типу та дронами-камікадзе, протиповітряна оборона знищила 44 ворожі цілі.

Через це Польща піднімала авіацію. 

Міністр, який координує спецслужби Польщі, Томаш Семоняк зазначив, що оперативне командування Збройних сил Польщі вжило необхідних кроків під час ракетної атаки. 

"Треба вживати слова "рутинно", бо це чергова така ситуація, коли польська протиповітряна оборона, польські чергові винищувачі, інші системи союзників активовані для того, щоб захищати повітряний простір Польщі", – сказав він.

Семоняк додав, що масована ракетна атака на Україну показує, що нема тенденції зміни в політиці Росії та в її способі ведення війни.

Високому представникові ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепу Боррелю, який напередодні прибув до Києва, навіть довелося провести ранок в укритті через масовану ракетну атаку РФ.

Сьогодні він провів зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, прем’єром Денисом Шмигалем та іншими представниками української влади. 

Боррель у Києві закликав зберігати єдність і ефективність демократії задля перемоги, а під час виступу у Верховній Раді згадав приказку про "на двох козаків – три гетьмани".

"Завжди є сильна і зрозуміла спокуса централізувати владу та обмежити свободу слова через те, що йде війна. Але під час війни система стримування і противаг ще важливіша, ніж будь-коли. Повага до верховенства права і підтримання демократичного діалогу між урядом та опозицією лише підсилить вашу стійкість і спроможність країни, необхідну для перемоги у війні", – підкреслив головний дипломат ЄС.

На цьому місці депутати перервали його бурхливими оплесками, що тривали майже пів хвилини.

"Так, іноді політичний плюралізм створює суперечності, з якими непросто мати справу. Але ж плюралізм думок – це дуже типово для європейського суспільства. І у цьому наша сила. І це те, чого Путіну ніколи не зрозуміти", – додав Боррель.

Снаряди, "Армія дронів" і не тільки

У Києві Жозеп Боррель заявив, що сьогодні Україні потрібні не аплодисменти чи овації, а допомога у вигляді зброї, боєприпасів, фінансів. 

За його словами, з січня 2022 року Європейський Союз надав Україні підтримку приблизно на понад 88 млрд євро, з них 28 млрд євро – це військова підтримка. 

"На додачу важливим є рішення Європейської ради… схвалити пропозицію про підтримку на 50 млрд євро", – додав Боррель.

Він висловив упевненість у схваленні Європарламентом цього рішення до кінця місяця.

Топ-дипломат ЄС розраховує, що ЄС надасть Україні 1,155 млн боєприпасів до кінця 2024 року. 

А ще він побачив, як Україна створює "Армію дронів". Нагадаємо, напередодні президент Володимир Зеленський доручив Кабміну створити у ЗСУ окремий рід – Сили безпілотних систем.

У Міністерстві оборони України сподіваються, що створення Сил безпілотних систем сприятиме розвитку підрозділів дронарів, їхній обізнаності та вправності. 

Генсек НАТО Єнс Столтенберг привітав створення Сил безпілотних систем у ЗСУ.

Слід додати, що у межах візиту глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля Державній спеціальній службі транспорту України від Європейського Союзу передали систему розмінування MV-10.

Система здатна розміновувати до 4 тисяч квадратних метрів на годину, в тому числі на крутих схилах. Завдяки дистанційному управлінню вона безпечна в експлуатації. 

Пристрасті у Конгресі США

Посол США в Києві Бріджит Брінк на тлі ракетної атаки РФ наголосила на потребі виділення американської безпекової допомоги для України без зволікань.

"У Києві та по всій країні чоловіки, жінки та діти прокинулися від чергової масованої російської ракетної та безпілотної атаки. Ми покладаємось на протиповітряну оборону України та героїчних військовослужбовців, які захистять нас усіх. Не можна гаяти часу. Україна потребує нашої безпекової допомоги зараз", – написала вона в Twitter (X). 

Нагадаємо, напередодні Сенат США представив двопартійний законопроєкт про безпеку кордонів на суму 118 мільярдів доларів, який також передбачає надання допомоги Україні та Ізраїлю. Водночас спікер Палати представників від республіканців Майк Джонсон заявив, що не поставить на голосування представлений у Сенаті проєкт.

Президент Джо Байден заявив, що його попередник Дональд Трамп домагається зриву компромісного законопроєкту із посиленням міграційної політики в Сенаті, який включає і допомогу Україні.

Натомість, в Палаті представників США, яку контролюють однопартійці Дональда Трампа – республіканці, хотіли ухвалити окремий пакет допомоги Ізраїлю на суму 17,6 мільярдів доларів без допомоги Україні.

Але, проти проєкту виступила консервативна частина республіканців Палати представників, внаслідок чого пакет допомоги Ізраїлю ухвалити не змогли.

Адміністрація президента США Джо Байдена заявляла, що ветуватиме законопроєкт про підтримку Ізраїлю без допомоги Україні.

Новий хід в Сенаті США

Тепер у Сенаті Сполучених Штатів пропонують розглянути допомогу Україні окремо від питання кордону.

За словами лідера республіканців у Сенаті Мітча Макконнелла, Сенату необхідно змінити курс щодо пакета законів про національну безпеку та зосередитися на наданні зовнішньої допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню.

Як повідомляє The Hill, лідер демократичної більшості у Сенаті Чак Шумер планує вилучити питання кордону із проєкту і винести на голосування 7 лютого лише допомогу для України, Ізраїлю, партнерів у Тихоокеанському регіоні та кошти на гуманітарну допомогу для України і цивільних у секторі Гази. 

Помічник одного з сенаторів-демократів поділився інсайдом, що Шумер повідомив однопартійців про цей план і збирається запустити його після того, як спроба голосування за комплексний проєкт провалиться. 

Сенатори очікують, що у такому вигляді проєкт може бути схвалений. Для цього буде потрібно 60 голосів. 

Глава МЗС Дмитро Кулеба назвав ситуацію із неможливістю американського Конгресу ухвалити допомогу Україні "дуже заплутаною" і закликав Сполучені Штати продемонструвати лідерство. 

"Вчора вночі отримав останній звіт з Вашингтона про можливі сценарії розвитку подій. Деякі сценарії нагадують гостросюжетний детектив. Все дуже заплутано, залежить від багатьох факторів",  – сказав Кулеба.

Однак він запевнив, що "всі шукають рішення" й дискусія сфокусована на тому, як його якнайшвидше ухвалити. 

А у міністерстві оборони США заявили, що послаблення американської підтримки України може стати небезпечним сигналом не тільки для РФ, але й для Китаю.

До речі, Швейцарія просить Китай приєднатися до глобального "саміту миру".

Тим часом, Такер Карлсон анонсував свою розмову з президентом Росії, заради якої він приїхав до Москви, і заявив, що попросив про інтерв’ю президента України Володимира Зеленського. 

В Європарламенті вимагають санкцій проти "американського Соловйова" за інтерв’ю з Путіним.

У листопаді експрезидент США Дональд Трамп заявив, що розглядає антиукраїнського телеведучого Такера Карлсона як потенційного партнера та віцепрезидента.

Різне щодо України

Україна обговорила зі Швецією закупівлю партії БМП CV90.

Литовська компанія виходить з проєкту будівництва школи в Бучі.

Дев’ятнадцяте за ліком засідання Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн") відбудеться в Брюсселі 14 лютого.

Решта новин 

ЄС розпочав процес проти Угорщини через закон "про захист суверенітету". 

Під Сеймом Польщі дійшло до сутичок за участі двох помилуваних опозиційних політиків.

Латвія не відкриватиме пропускний пункт на кордоні з Білоруссю.

У Німеччині почався страйк працівників Lufthansa, вплине на 100 тисяч пасажирів.

Швеція закрила розслідування щодо підриву "Північних потоків".

Європарламент засудив наміри Норвегії видобувати мінерали на морському дні.

Європарламент використовуватиме TikTok для виборчої кампанії в ЄС попри заборону.