Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель розповів про кроки, які, на його думку, повинні вжити Євросоюз і держави-члени для ефективного нарощування оборонного виробництва.

Про це Боррель написав в опублікованому 11 березня блозі, присвяченому презентації оновленої стратегії оборонної промисловості ЄС, повідомляє "Європейська правда".

Топдипломат ЄС нагадав, що повномасштабне вторгнення РФ в Україну вимагає від європейських держав збільшення оборонної промисловості. "Після двох років війни високої інтенсивності наявні запаси вичерпані, і конфлікт перетворився з війни за запаси на війну за виробництво", – пояснив він.

Стратегія оборонної промисловості ЄС, додав Боррель, покликана поєднати довгостроковий розвиток виробництва зброї та допомогу Україні. Серед головних проблем він виокремив брак замовлень та фінансування, а також високий ступінь концентрації виробництва в кількох країнах-членах.

"На декілька країн-членів припадає 90% всієї європейської оборонної промисловості. Річний оборот цієї галузі становить 70 мільярдів євро, в ній працює 500 тисяч людей", – йдеться в блозі.

Також, зауважує Боррель, лише близько 40% потреб європейської оборони забезпечуються внутрішнім виробництвом, "а це означає, що наші армії імпортують більшість озброєнь і обладнання, яке вони використовують".

"У Європі немає Пентагону, який би зосереджував попит і керував промисловістю. Ми повинні подолати фрагментацію шляхом посилення співпраці, стимулюючи більше спільних закупівель оборонних сил і засобів та проєктів, що становлять спільний європейський інтерес", – закликав головний дипломат Євросоюзу.

Окремо Боррель наголосив на важливості оборонної співпраці ЄС з Україною, анонсувавши проведення цього року Форуму оборонної промисловості Україна-ЄС і відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві.

Минулого тижня Єврокомісія представила оборонно-промислову стратегію, яка має на меті створити в ЄС "економіку, готову до війни", і забезпечити, щоб до 2030 року 50% закупівель ЄС становило європейське обладнання.

У Єврокомісії не вказали, звідки залучатимуть додаткові кошти для втілення стратегії, передбачивши лише 1,5 мільярда євро в Європейському оборонному фонді та окремі пропозиції на кшталт використання прибутків, отриманих від заморожених активів РФ.

Нагадаємо, у ЄС обговорюють ідею про створення окремої посади єврокомісара з оборонних питань.