Нова керівна більшість в Польщі представила потужний законодавчий пакет, який має на меті деполітизувати польську судову систему та зробити її незалежною від партії "Право і справедливість" ("ПіС"). 

Про те, чи вдасться прем’єру Дональду Туску реалізувати свій план, адже опозиція чинитиме потужний опір, – читайте в статті експерта-міжнародника Станіслава Желіховського та редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Суд схиляють до перезавантаження: як Дональд Туск вирішує конституційну кризу в Польщі. Далі – короткий її виклад. 

Конституційний трибунал існує в Польщі вже майже сорок років, тобто ще з комуністичної доби.

Заміна суддів, що працювали ще у комуністичну добу, стала однією з головних задач попередньої влади – партії "Право і справедливість" ("ПіС").

Проте, як вважають у нинішній владі, зроблено це було далеко не завжди в законний спосіб.

Зокрема, було достроково припинено мандат усім суддям, що почали свою роботу за часів соціалістичної Польщі, замінивши їх дружніми до "ПіС" суддями.

Після тривалих дебатів 4 березня на пресконференції за участю міністра юстиції Адама Боднара представили пакет правових актів щодо комплексної реформи Конституційного трибуналу.

Також анонсовано підготовку законопроєкту, "спрямованого на внесення змін до Конституції у контексті функціонування Конституційного трибуналу та запровадження принципу прямого застосування Конституції загальними судами".

Як зазначила голова парламентського комітету юстиції Каміла Гасюк-Піхович, запропоновані зміни мають запевнити громадян, що Конституційний трибунал захищає їхні права та свободи, закріплені в Конституції Польщі, а також охороняє конституційність законів, а не інтереси будь-якої політичної партії.

А вже 6 березня польський Сейм підтримав постанову щодо усунення наслідків конституційної кризи 2015-2023 років у контексті діяльності Конституційного трибуналу.

За словами Гасюк-Піхович, Конституційний трибунал наразі асоціюється з "підставними суддями-дублерами, змінюваними в останній момент у судових колегіях, і вироками, зміст яких відомий до ухвалення".

У документі зазначені, зокрема, зауваження до діяльності деяких суддів Конституційного трибуналу, які "несумісні з гідністю посади". Водночас текст постанови закінчується закликом до чинних його суддів визнати, що їхні повноваження закінчилися.

Втім, останнє положення може мати серйозні перешкоди.

Зокрема, досі незрозуміло, що робити, якщо нинішні судді Конституційного трибуналу не погодяться добровільно піти у відставку.

Виникає ситуація, коли коаліція вважатиме рішення суддів юридично помилковими, проте ці судді все одно продовжуватимуть займатися своєю діяльністю.

Виходом із такого глухого кута у коаліції бачать ухвалення нового закону про Конституційний трибунал та положення про його виконання.

Ще одна можливість перезавантаження роботи Трибуналу – внесення змін до Конституції.

Втім, піти цим шляхом буде непросто. Для ухвалення конституційних поправок необхідно не менше 2/3 голосів, тобто підтримка 307 депутатів. Коаліція ж має 248 голосів, чого явно недостатньо.

Тим більше, що представники "ПіС" очікувано заявили, що голосуватимуть проти змін до Конституції. 

Але, масштабна реформа судової системи у сусідній Польщі вже стартувала.

Боротьба за Трибунал стане суперечкою з нульовою сумою – досягнення компромісу тут просто неможливе. У "ПіС" усвідомлюють, що втрата "судового інструменту впливу" на нову владу може остаточно поховати їхні сподівання на швидкий реванш.

І, на жаль, одним із заручників цього протистояння стає й Україна. 

Докладніше – в матеріалі Станіслава Желіховського та Юрія Панченка Суд схиляють до перезавантаження: як Дональд Туск вирішує конституційну кризу в Польщі.