Німеччина, Франція та Угорщина з різних причин спершу виступали проти схвалення внеску в 5 мільярдів євро до Європейського фонду миру на 2024 рік, який використовується для військової допомоги Україні.

Про це, як пише "Європейська правда", стало відомо Politico.

Німеччина виступала за те, щоб із внесків до Європейського фонду миру відраховувались 100% прямої військової допомоги, яку член Євросоюзу надає Києву. Їй також не подобалось, що деякі держави передають Україні старе озброєння, а натомість за гроші фонду хочуть придбати значно дорожче нове.

На практиці це означало б, що Берлін як найбільший донор військової допомоги Україні в ЄС взагалі не платитиме внесків до ЄФМ, що ставило б під загрозу наповнення фонду – й, відповідно, постачання зброї Києву. Зрештою, Німеччина погодилась на компроміс: погодилась на рівень скорочення внесків до ЄФМ нижче 50%.

Франція своєю чергою наполягала, що Європейський фонд миру має використовуватись для відшкодування лише зброї, виробленої в ЄС.

Компроміс передбачає, що це правило стане обов’язковим після певного перехідного періоду, який ще точно не встановлений. Це дозволить підтримати зокрема й ініціативу Чехії з закупівлі снарядів за межами ЄС.

Що стосується Угорщини, то вона погодилася використати "конструктивне утримання від голосування", тобто не голосувала ані за, ані проти на зустрічі послів. Попри це, Будапешт усе ще блокує виділення траншу з Європейського фонду миру у 500 мільйонів євро.

Нагадаємо, постійні представники країн ЄС 13 березня підтримали збільшення на 5 мільярдів євро Європейського фонду миру, з якого фінансуються поставки зброї Україні.

Офіційне схвалення додаткових 5 мільярдів євро для фонду відбудеться на засіданні міністрів закордонних справ ЄС у понеділок, 18 березня.