Наразі більшість західних країн бояться прецеденту конфіскації заморожених активів РФ в інтересах України і готові передавати Києву лише прибуток із них.

Проте міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон пропонує хоч й екстравагантне, але водночас і більш прийнятне для західних країн рішення цієї дилеми.

Фактично заморожені державні активи РФ пропонується "примусово позичити" Україні – ці кошти російська влада (очевидно, вже нова) зможе отримати після виплати всіх компенсацій Києву.

Про те, що змінює такий план для України і які шанси, що він буде реалізований читайте в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського та економіста-міжнародника Руслана Фогела Примусова "позика": що стоїть за новою ініціативою Британії про конфіскацію активів РФ. Далі – короткий її виклад. 

Десять провідних юристів-міжнародників звернулися у відкритому листі до держав "Групи семи" заявили, що конфіскація російських державних активів як компенсація за шкоду, завдану внаслідок протиправної поведінки Росії, була би законною. 

Однак, хай наскільки обґрунтованими є таке рішення з юридичної точки зору, його ухвалення залежить від спільної політичної волі держав, які контролюють активи РФ. І такої волі, насамперед з боку держав-членів ЄС, поки не видно.

За десятиліття глобалізації принцип суверенних імунітетів набув ширшого значення, ніж виключення майна одних держав з-під судової юрисдикції інших держав, а став гарантією стабільності та передбачуваності міжнародної економіки.

І руйнування системи цих гарантій може мати далекосяжні наслідки.

Чого, власне, й побоюються економісти та центральні банки.

На початку року експерти Reuters запропонували новий підхід до використання заморожених активів РФ – випуск так званих репараційних облігацій (reparation bonds). Ці облігації могли б бути забезпечені майбутніми репараційними виплатами від Росії і стати альтернативою прямій конфіскації резервів Центробанку РФ.

Ця пропозиція могла так і залишитися на рівні експертного обговорення, однак знайшла несподіваного прихильника – міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона.

Головною юридичною перевагою плану з "репараційними облігаціями" є те, що згідно з ним суверенні російські активи будуть конфісковані лише у разі, якщо Росія відмовиться виплачувати репарації України. А коли вони будуть виплачені, то будуть скеровані на покриття залучених під ці облігації коштів.

Також це дозволить уникнути ризиків підриву довіри до долара і євро як резервних валют – ризик, про який заявляють представники Європейського центрального банку.

Цей план не є бездоганним. Вже можна припустити, що будуть високі відсоткові ставки за облігаціями через невизначеність, чи Росія виплатить репарації та чи буде легітимною конфіскація цих активів. Ці ж ризики, ймовірно, змусять Україну робити значний дисконт для інвесторів у облігації: продавати нижче номіналу, натомість погашати у повному обсязі разом із відсотками.

Усе це здорожчує випуск цих облігацій для України та ставить під сумнів фінансову вигоду такого плану для неї. Однак не робить його неможливим.

Різноманіття різних планів щодо роботи з російськими активами (наприклад, випуск "репараційних облігацій") є свідченням відсутності спільного бачення.

А це, своєю чергою, означає, що процес конфіскації та використання російських активів буде тривалим.

Найбільш імовірним сценарієм є те, що цього року буде прийняте лише рішення про використання доходів від активів Центробанку РФ в інтересах України. В українському уряді теж визнають це найбільш реалістичним сценарієм.

Докладніше – в матеріалі Івана Городиського та Руслана Фогела Примусова "позика": що стоїть за новою ініціативою Британії про конфіскацію активів РФ.