17 березня в МЗС Румунії викликали посла РФ Валерія Кузьміна через російські заяви з приводу румунського золота, вивезеного в Росію під час Першої світової війни.

Як пише "Європейська правда", про це йдеться у повідомленні МЗС Румунії.

Зазначається, що посла викликали у зв’язку з "серією заяв російської сторони", які звучали останнім часом.

До посла було доведено глибоке незадоволення румунської сторони у зв'язку з викривленим, усіченим та невідповідним чином, у тому числі у публічній комунікації посольства Російської Федерації, висвітленням важливих тем двостороннього характеру, які беруть свій початок в історичному минулому", – йдеться у повідомленні.

15 березня посольство Росії в Румунії у своєму Telegram-каналі закликало "окремі гарячі румунські голови" відмовитися від мрії повернути румунське золото.

"Послу РФ було нагадано про необхідність повного і постійного включення в дипломатичну практику, в тому числі в частині дотримання відповідальної поведінки в публічній комунікації", – заявили в МЗС Румунії.

Посольство Росії в Бухаресті також заявило в п'ятницю, спираючись на дані Міністерства оборони Росії, що в Україні воювали 784 "румунські найманці", з яких 349 були вбиті російською армією. Заяви посольства викликали реакцію МЗС Румунії, яке уточнило, що така інформація "є частиною арсеналу гібридної війни і дезінформаційної кампанії, спрямованої проти країн-членів ЄС і НАТО, в тому числі проти Румунії".

Нагадаємо, Європейський парламент 14 березня ухвалив резолюцію із закликом до ЄС активізувати зусилля, аби домогтись від Росії повернення золота й об’єктів культурної спадщини, що їх вона вивезла на початку ХХ століття з території Румунії.

Москва через прессекретаря Міністерства закордонних справ заявила, що борг Румунії перед Росією в 25 разів більший, а Дмитрій Медведєв, віцепрезидент Ради безпеки Росії, перейшов до лайки і заявив, що "румуни не є нацією".

У 1916-17 роках, коли тривала Перша світова війна, Румунія відправила свою національну скарбницю до царської Росії для захисту на випадок окупації своєї території.

Скарб складався з 91,5 тонни чистого золота, які були частиною резерву Національного банку Румунії, королівських коштовностей, рідкісних монет, а також товарів культурного та історичного значення, таких як державні архіви, документи, дорогоцінні історичні рукописи, картини, рідкісні книги та колекції багатьох державних і приватних установ.

Після приходу до влади комуністичного режиму Росія захопила ці скарби і відмовилася їх повертати. Значна їх частина досі не повернута до Румунії.

Більше про те, чому Румунія негативно налаштована до Росії, читайте в архівній статті "ЄвроПравди".