Чи готовий Макрон говорити з Путіним і які розбіжності є в нього з німецьким канцлером Шольцем?

Яку стратегію радять Україні британські високопосадовці у війні проти РФ і з якого року, за даними німецької розвідки, Росія може напасти на країну НАТО? 

Скільки країн ООН спільно засудили путінські "вибори" на окупованих територіях України? 

Все важливе і цікаве за вихідні, 16-17 березня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Макрон про дзвінок Путіна і візит

Президент Франції Еммануель Макрон здійснить візит в Україну, коли будуть готові "конкретні пропозиції і конкретні рішення".

Про це він заявив в інтерв’ю українським журналістам, яке транслювали в суботу ввечері. 

"Абсолютно щиру вам скажу – я обов’язково приїду. В мене є правило: щоб мій візит був якомога кориснішим для України...Я приїду в Україну з конкретними пропозиціями, конкретними рішеннями", – сказав він.

Французький президент додав, що його візит означатиме "сильний посил і нові напрями у співпраці".

Відповідаючи на питання про свої дії у разі телефонного дзвінка від глави Кремля Владіміра Путіна Макрон зазначив, що планує відповісти на можливий дзвінок, щоб послухати, "що він пропонуватиме".

В ході інтерв’ю президент Франції також запевнив, що між ним і канцлером Німеччини Олафом Шольцом немає конфлікту попри нещодавні розбіжності щодо бачення ситуації з війною РФ проти України.

"Між мною і канцлером ніколи не було жодних проблем. У нас багато спільного з точки зору цілей і ситуації. Відрізняється лише спосіб їх втілення, тому що стратегічні культури наших країн відрізняються", – зазначив Макрон.

Інформація про розбіжності між лідерами з’явилась після заяв Макрона про можливе розгортання іноземних військ в Україні в майбутньому.

У наступні дні Шольц кілька разів заперечив йому і заявив, що не відправлятиме німецьких солдатів в Україну.

У відповідь Макрон запропонував зустрітися.

При цьому Макрон продовжує наполягати на тому, що іноземні війська можуть знадобитися.

"Можливо, в якийсь момент – я не бажаю цього, я не буду ініціювати це – буде необхідно провести операції на землі, якими б вони не були, щоб протистояти російським силам. Сила Франції в тому, що ми можемо це зробити", – додав французький президент.

На відміну від Макрона, міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс вже відвідав Україну, але від поїздки до Одеси відмовився – після попередження від розвідки про реальну ракетну небезпеку з боку РФ.

В Україні з Шаппсом перебував, серед інших, і командувач британської армії Тоні Радакін. 

Як пише видання Sunday Times, вони порадили українцям відмовитись від планів щодо наступу на лінії фронту, а натомість утримувати оборону на північному і східному фронтах і в разі необхідності відступати на більш вигідні позиції.

Натомість, як сподіваються британські високопосадовці, це дозволить українцям зосередити свої зусилля на Чорному морі і Криму, де за допомогою західних ракет дальнього радіуса дії завдали значних ударів за останні пів року.

Ризики війни з НАТО

Міністр закордонних справ і віцепрем’єр Італії Антоніо Таяні різко відкинув порушену президентом Франції Емманюелем Макроном ідею про можливість введення західних військ в Україну.

На думку Таяні, для НАТО "було б помилкою" вводити війська в Україну", яку "ми повинні допомогти захистити". "Вступити у війну з Росією означає загрозу Третьої світової війни", – додав він.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що Захід повинен найближчим часом змінити підхід до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, аби запобігти масштабнішому конфлікту.

"Є два сценарії. Або Захід піде в напрямку повного конфлікту з Росією, або за допомогою США і Китаю буде встановлено якесь перемир'я, що означатиме величезне полегшення для світу. Якщо ж вони вступлять у конфлікт, то, боюся, ніхто від цього нічого не виграє", – додав він.

Нагадаємо, Сербія відмовилася приєднатися до західних санкцій проти Росії, дозволяючи при цьому московським пропагандистським каналам, таким як RT і Sputnik, поширювати свій наратив на Балканах.

Більш того, є країни всередині Євросоюзу, які намагаються заважати накладати санкції проти РФ і її громадян. За даними порталу Aktuality, Словаччина хотіла допомогти Угорщині зняти санкції з кількох росіян, у тому числі російсько-узбецького олігарха Алішера Усманова, наближеного до Владіміра Путіна. 

Питання щодо зняття санкцій із Усманова, за інформацією Aktuality, було предметом переговорів прем’єра Словаччини Роберта Фіцо й міністра закордонних справ Юрая Бланара з угорськими колегами в Будапешті в грудні 2023 року.

Тим часом, німецькі спецслужби підготували для уряду аналіз військової загрози з боку Росії, який прогнозує, що "з 2026 року" вона може напасти на територію країн-членів Північноатлантичного Альянсу.

Про це дізнався портал Business Insider.

Згідно з аналізом спецслужб Німеччини, Росія готується до масштабного конфлікту із Заходом, на що вказує реорганізація російської армії, пересування військ і розміщення ракет на заході країни, а також нарощування російського виробництва озброєнь.

Останнє може призвести до того, що Росія подвоїть свою військову міць протягом наступних п'яти років у порівнянні з сьогоднішнім днем, особливо в галузі звичайних озброєнь, йдеться у секретному звіті.

Міністерка освіти Німеччини вважає, що школи мають готувати учнів до війни.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас вважає, що президент РФ Владімір Путін намагається залякати західні суспільства, щоб стримати їхні дії, а насправді ж сам боїться війни з НАТО.

"Вибори" Путіна та кампанія в США

Майже 60 країн ООН спільно засудили путінські "вибори" на окупованих територіях України.

Підписанти заяви "найрішучішим чином" засуджують нелегітимні спроби Росії організувати президентські вибори на тимчасово окупованих територіях України.

"Проведення виборів на території іншої держави-члена ООН без її згоди є відвертим нехтуванням принципів суверенітету та територіальної цілісності. Такі вибори не мають жодної юридичної сили згідно з міжнародним правом", – наголосили вони.

Сьогодні, 17 березня, останній день "виборів" Путіна в РФ. 

Не слід забувати, що в кожній країні є і "гидкі каченята", такі собі корисні ідіоти, якими користується путінський режим. 

Так, нагадаємо, троє депутатів правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" із земельного парламенту Баварії вирушили до Росії спостерігати за "виборами" на запрошення з РФ.

А цими вихідними стало відомо, що депутат столиці Чорногорії також поїхав "спостерігати" за "виборами" Путіна.

А от у Кишиневі 17 березня 54-річний чоловік кинув дві ємності із запальною сумішшю на територію посольства Росії, де сьогодні відкрили виборчу дільницю для охочих проголосувати на президентських "виборах".

Його затримали. 

З'ясувалося, що затриманий є громадянином Молдови. Сам він стверджує, що також є громадянином Росії. Наразі молдовські правоохоронці перевіряють його слова.

На допиті чоловік мотивував свої дії тим, що незадоволений діями російської влади.

При чому, нагадаємо, що Молдова приблизно на третину проросійська. 

Російські "вибори" не є реальними виборами в демократичному розумінні, позаяк там немає реальної конкуренції, й очікується, що за рахунок адміністративного ресурсу та репресивної машини чинний президент Владімір Путін забезпечить собі необхідний результат.

Дрон у Придністров’ї

Тим часом, в окупованому Росією Придністров’ї заявили про атаку дрона-камікадзе на військову частину.

Вибух нібито стався внаслідок атаки дрона-камікадзе, політ якого було зафіксовано з боку "Клеверного мосту". Так званий "Клеверний міст" розташований на північ від Тирасполя, поруч з українським кордоном.

"Жертв немає. Працюють правоохоронні органи. Порушено кримінальну справу", – повідомив "Первый Приднестровский".

Виходячи з поширеного каналом відео, пожежа після нібито дронового удару могла знищити гелікоптер.

Придністров’я, на території якого понад 30 років незаконно перебувають російські військові в порушення суверенітету Молдови, є джерелом регіональної напруженості.

У Бюро реінтеграції Молдови 17 березня заявили, що не підтверджують інциденту, назвавши подію "спробою спровокувати страх і паніку в регіоні".

"Після вивчення відеоматеріалів та обміну інформацією ми повідомляємо, що цей інцидент є спробою спровокувати страх і паніку в регіоні. Військова техніка, представлена на кадрах, не працює вже кілька років", – заявили у відомстві.

Там додали, що молдавська влада, яка перебуває в контакті з українською стороною, не підтверджує жодного нападу на придністровський регіон.

Фінляндія не пускає автівки з росномерами

Фінляндія перестала пускати авто з російськими номерами, а Латвія почала провадження проти підозрюваної у роботі на ФСБ євродепутатки.

До МЗС Румунії викликали посла РФ на тлі суперечки щодо румунського золота.

Байден пожартував про Трампа

Президент США Джо Байден пожартував над своїм суперником на президентських виборах Дональдом Трампом під час виступу на щорічній вечері в клубі Gridiron у Вашингтоні.

"Один кандидат занадто старий і психічно непридатний для того, щоб бути президентом. Інший – це я", – заявив Байден.

Тим часом, колишній віцепрезидент США Майк Пенс відмовився підтримати Дональда Трампа, в чиїй адміністрації працював, на президентських виборах цього року.

"Під час свої президентської кампанії я чітко дав зрозуміти, що між мною і президентом Трампом існують глибокі розбіжності з цілої низки питань. І це не лише наші розбіжності щодо наших конституційних обов'язків, які я виконав 6 січня", – додав він.

Решта новин

Послання для російського корабля намагаються зареєструвати у ЄС як торгову марку, поки без успіху.

Уряд британського Уельсу вперше очолить темношкірий політик.

Deutsche Bahn домовився із машиністами про переговори, страйк відкладають.

В уряді Румунії попередили, що частину робочої сили замінить штучний інтелект.

Польські фермери чотири дні блокуватимуть кордон з Німеччиною.

Вбивство українки в Німеччині: Зловмисники планували свій злочин тривалий час – ЗМІ.