Венеційська комісія Ради Європи заявила, що не бачить необхідності створення в Угорщині Управління захисту суверенітету – суперечливого органу, проти якого раніше виступили у ЄС та США.

Про це повідомляє "Європейська правда".

У своєму висновку щодо закону Угорщини "Про захист національного суверенітету" Венеційська комісія Ради Європи розглянула основні елементи цього закону, зокрема заборону іноземного фінансування виборчих кампаній, а також створення та діяльність Управління захисту суверенітету.

Комісія зазначила, що запровадження обмежень на іноземне фінансування політичних партій та виборчих кампаній в принципі відповідають найкращим міжнародним практикам і стандартам.

Однак у висновку підкреслюється, що положення закону виходять за рамки виборчих кампаній і охоплюють політичну діяльність у більш широкому сенсі. Причина і необхідність такого широкого підходу "не були обґрунтовані угорською владою", йдеться у висновку.

Частина закону, яка поширює заборону на отримання іноземного фінансування, яка в минулому стосувалася лише політичних партій, є сумісною з міжнародними стандартами за умови внесення змін до положень, які передбачають певні винятки з нових обмежень, а також більш точні їх визначення. 

У висновку ставиться під сумнів правове підґрунтя для створення Управління захисту суверенітету як захисника "конституційної ідентичності", в той час як воно уповноважене захищати "національний суверенітет". 

Відзначено що у демократичній державі загрозам, визначеним в обґрунтуванні закону, зазвичай протидіють через звичайні державні інститути, такі як суди та правоохоронні органи. Управління захисту суверенітету не повинне посягати на конституційні повноваження цих органів, і Венеціанська комісія не бачить необхідності в його створенні.

Крім того, Венеційська комісія зазначає, що закон не забезпечує достатніх гарантій незалежності Управління. Як "орган державного управління", президент і віцепрезидент якого призначаються і звільняються виконавчою гілкою влади, Управління не може вважатися "незалежним органом". 

Крім того, Управління захисту суверенітету наділене надзвичайно широкими – і нечітко визначеними – повноваженнями. Воно може втручатися в приватне життя будь-якої юридичної чи фізичної особи і займатися цькуванням цієї особи, не будучи при цьому підконтрольним і не маючи жодного механізму перегляду. 

Крім того, закон не надає достатніх гарантій незалежності Управління, що може призвести до свавільного та політично вмотивованого застосування закону. Таким чином, існує високий ризик того, що створення та діяльність Управління матиме негативний вплив на вільні та демократичні дебати в Угорщині.

Комісія рекомендувала скасувати закон у частинах, що стосуються Управління захисту суверенітету, надати більш детальне визначення "іноземної підтримки", враховуючи різні типи джерел фінансування та співпрацю політичних партій на міжнародному рівні, точніше визначити в нових положеннях закону "Про вибори" заборонені види діяльності.

Висновок був підготовлений на запит Моніторингового комітету Парламентської асамблеї Ради Європи. Він ґрунтується на результатах візиту делегації Венеційської комісії до Будапешта в лютому 2024 року.

В лютому Європейський Союз розпочав юридичну процедуру проти Угорщини через її так званий закон "Про захист суверенітету", який, за словами незалежних ЗМІ та громадських організацій, спрямований на їхнє залякування.

США висловили стурбованість рішенням Будапешта ухвалити закон, який передбачає створення так званого Управління із захисту суверенітету.