Українська моновлада, яку уособлює президент Володимир Зеленський, веде політичну боротьбу з його попередником Петром Порошенком не лише в Україні, а й на міжнародній та європейській арені.

Про боротьбу, яка може забагато коштувати Україні, – в детальному аналізі редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Президентська помста: як "війна" між Зеленським та Порошенком руйнує європейське майбутнє України. Далі – короткий його виклад. 

28 лютого Петро Порошенко написав лист до єврокомісара Олівера Варгеї, в якому поскаржився на утиски опозиції, а передусім – на недопуск опозиційних політиків до відвідування міжнародних подій.

Лист п’ятого президента – дуже жорсткий. Він містить, по суті, докори на адресу ЄС через те, що Євросоюз, який мав би "стояти на сторожі демократичних інституцій та цінностей в Україні", не помічає "небезпечних трендів зловживання владою правилами воєнного часу".

Порошенко описує у листі те, як відбуваються ці зловживання стосовно нього – а саме його недопуск до участі у міжнародних подіях за надуманими приводами. А ще скаржиться на те, що тепер його не випускають на конгрес Європейської народної партії.

Але головне – у фіналі листа.

По-перше, експрезидент повідомляє єврокомісару, що в Україні укорінилася "практика дискримінації опозиційних партій", бракує "поваги до політичного плюралізму та до прав опозиції"; просить його вплинути на владу; а також відзначає, що це – критерії членства в ЄС, які Україна, як виходить з його листа, не виконує.

А по-друге, Петро Порошенко пропонує – у разі, якщо Україна не змінить політику – включити питання з дозволом на поїздки у наступний звіт Єврокомісії (очікується, що він буде представлений вже у березні) та узалежнити від цього майбутню рамку переговорів про членство України в ЄС.

Така постановка питання відверто обурила українських посадовців і дипломатів, що опікуються питанням євроінтеграції. Публічним проявом цього стала заява віцепрем’єрки Стефанішиної, яка звинуватила Порошенка у спробі зриву євроінтеграції через скарги у Брюссель.

І треба визнати, що у її обуренні є ґрунт та логіка.

Зрештою, посадовці й дипломати, які займаються Україною, добре пам’ятають історію з Юлією Тимошенко та її вплив, тому оприлюднений лист Порошенка викликав емоційну реакцію також в інших євроінтеграторів, з якими спілкувалася "ЄвроПравда".

Зокрема – через особливу роль єврокомісара Варгеї.

Не секрет, що цей єврокомісар, що опікується питаннями розширення, є ключовим противником України у системі ЄС та свідомо та системно створює перепони для руху України до членства, через що навіть президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається обмежити його повноваження і зменшити його вплив на українське досьє. Персональне прохання на його адресу поставити переговорну рамку щодо вступу України в ЄС у залежність від історій з недопуском Порошенка за кордон – вельми спірний крок.

Навіть якщо лист Порошенка є підстави вважати спірним, то безспірним є те, що першопричиною проблем є сам факт обмежень як Порошенка, так і інших представників опозиції з боку чинної влади.

Бо історії із забороною виїздів опозиційних депутатів за кордон стають дедалі більш фантасмагоричними. А історії, що стосуються Порошенка – і поготів.

Треба чесно визнати, що витоком нинішньої ситуації стали обмеження, про шкідливість яких українській владі вже не раз говорили друзі.

Чи не підважить це сам початок вступних переговорів з Україною?

Адже розробка "переговорної рамки" для переговорів про вступ до ЄС і без того стикається зі складнощами, як вже стало відомо із заяв президентки фон дер Ляєн, яка вже двічі змінювала позицію про графік переговорів з Києвом. "ЄвроПравді" вже навіть доводилося чути оцінки про те, що узгодити рамку не вдається у принципі. І кожен такий камінець грає на руку скептично налаштованим гравцям.

Докладніше – у матеріалі Сергія Сидоренка Президентська помста: як "війна" між Зеленським та Порошенком руйнує європейське майбутнє України.