Група видань "Українська правда" більше не вживатиме слово "президент" щодо Владіміра Путіна.

Ця зміна обґрунтована. І – забігаючи наперед – вона важлива не лише з морального боку, а й для подальшого покарання російського правителя за міжнародні злочини, які він вчинив, перебуваючи на посаді, і які підтримала переважна більшість російських громадян.

Детальне пояснення нашого рішення – у статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Ми більше не називаємо Путіна "президентом". Пояснюємо, чому та яке це має значення. Далі – короткий її виклад. 

Є низка обставин, які політично підважують легітимність Путіна.

Це, зокрема, те, що він не мав права висувати свою кандидатуру на третій поспіль президентський термін. Путін провів юридично украй сумнівні поправки до конституції РФ, які встановлювали, що правило про два строки поспіль не будуть поширюватися на нього.

Це і шалені порушення під час виборів.

Опозицію у Росії (як і в Білорусі) "зачищали" дуже давно, не лишаючи альтернатив Путіну, окрім карикатурних та цілком підконтрольних Кремлю партій на кшталт комуністів, ЛДПР чи "Справедливої Росії". Але зараз страх Путіна перед опонентами завів його ще далі та змусив викреслити з бюлетенів усіх непідконтрольних владі кандидатів. Та й про вбивство Навального не варто забувати: хай яке (небезпідставно) ставлення до нього було в Україні, але його смерть стала ще одним каменем, що розбиває легітимність путінського режиму.

Правила голосування перед виборами змінили, додавши електронне та попереднє голосування, які в Росії вже вважали дискредитованими. А журналістські розслідування за математичними моделями, які ідентифікують найбільш відверті "вкиди", свідчать, що від третини до половини голосів на "виборах Путіна", найімовірніше, були домальовані.

Це і масштабне проведення виборів на окупованих територіях.

Це і втрата міжнародної легітимності Путіна, який для значної частини світу перетворився на міжнародного злочинця.

Звісно, до вироку суду немає юридичного права називати Путіна злочинцем, але політичних та суспільних підстав для такої характеристики більше ніж вдосталь. Світ, зокрема, давно не має сумніву в тому, чи винний Путін у міжнародному злочині агресії – питання лише у тому, як його притягнути до відповідальності.

Цей список можна продовжувати. Кожний його пункт, взятий окремо, напевно, не є достатньою причиною, щоб заявляти про втрату Путіним легітимності. Але всі разом вони створюють достатні підстави для такого твердження.

А тим більше – для України, української влади та українських медіа.

Ба більше, для нас було б максимально дивним і неприродним продовжувати визнавати Путіна "президентом" після його "обрання" за таких умов, із голосуванням українців у окупації під дулом автоматів, та після того, як навіть низка західних партнерів заявили про втрату Путіним легітимності. Найцікавішим прикладом тут є офіційна заява речника МЗС Німеччини, який оголосив, що Берлін вже перестав називати Путіна президентом.

А ким же тепер став Путін (крім того, що він є міжнародним злочинцем)? Це важливе запитання з неочевидною відповіддю.

Щоби підкреслити, що ми відтепер не визнаємо легітимність Путіна, але не заперечуємо його лідерство у Росії, ми у "Європейській правді" та решті видань групи "Українська правда" узгодили термінологію, яку будемо вживати щодо Путіна.

Він є і лишатиметься: правителем, керівником, лідером, очільником, де-факто лідером РФ (останній варіант є найбільш відповідним західній термінології та підкреслює нелегітимність Путіна).

Це означає, що після інавгурації Путіна новий "уряд" Росії також втрачає легітимність, а міністри не будуть законно призначеними.

Крім того, невизнання легітимності Владіміра Путіна позбавляє сенсу переговорів з ним. 

Більш того, у разі, якщо вдасться переконати світ у втраті легітимності Путіним і його урядом, то й зникнуть їхні імунітети для судових процесів.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Ми більше не називаємо Путіна "президентом". Пояснюємо, чому та яке це має значення.