Чому прем’єр Ірландії оголосив про відставку і які це матиме наслідки

Прем'єр-міністр Ірландії та голова партії "Фіне Гел" Лео Варадкар оголосив про свою відставку.

Відставка Варадкар і з урядової, і з партійної посад може мати чималі наслідки для Ірландії. Та, чи вплине відставка Варадкара на підтримку України, читайте в статті журналіста "Європейської правди" Олега Павлюка Відставка, що шокувала Ірландію: які наслідки матиме відхід з політики прем’єра Варадкара. Далі – короткий її виклад. 

Для Лео Варадкара нинішнє прем’єрство стало другим. Що ж завадило йому залишитись на цій посаді до кінця дворічного терміну? 

У своїй емоційній заяві – зауважимо, виголошеній незабаром після повернення зі США та зустрічі з Джо Байденом, – Варадкар прямо не назвав причин відставки. 

Він лише побіжно згадавши, що вони "є особистими й політичними, але передусім політичними".

Одна з цих причин лежить на поверхні – провальний референдум, на якому ірландців просили підтримати вилучення "сексистських" згадок із Конституції про роль сім’ї та жінки в суспільстві. 

Відповідь "ні" на ньому дали близько 70% тих, хто взяв участь у голосуванні.

Отримати такий результат у рік місцевих виборів і виборів до Європарламенту, за якими мали б настати чергові парламентські, – вкрай тривожний сигнал.

Отже, можна припустити, що невдала ініціатива уряду Варадкара щодо референдуму стала приводом для його оголошення про відставку. Але, звісно, не лише вона.

Нинішня коаліція в Ірландії так і не змогла дати раду двом нагальним і в дечому взаємопов’язаним проблемам – нестачі житла й міграції. Минулого року в ірландських містах кілька разів палили готелі для тимчасового розселення біженців. 

А одного разу антимігрантський сентимент вилився в ультраправий насильницький протест у Дубліні після нападу з ножем у школі (коли в соцмережах написали, що підозрюваний був вихідцем з Алжиру).

Міграційна проблема пов’язана й з українцями, які тікають від війни.

Якими ж є особисті причини відставки Варадкара, які він побіжно згадав у промові, можна лише здогадуватись.

Ірландські ЗМІ висувають різні теорії. Можливо, він просто втомився від напруженої роботи.

Свою роль могло зіграти банальне міркування безпеки: Варадкар, як і інші члени уряду та парламенту, отримували погрози розправою та були змушені посилити держохорону.

Є навіть версія, що Варадкар розраховує почати роботу в ЄС після виборів до Європарламенту у червні – хоча жодної конкретики тут немає.

Варадкар залишається головою уряду Ірландії до обрання нового лідера партії "Фіне Гел". А станеться це вже дуже незабаром: 6 квітня має відбутися щорічний з’їзд партії, за день до якого завершиться голосування за наступника Варадкара. 

І поки у змаганні за посаду нового лідера "Фіне Гел" ще зберігається певна інтрига, ірландська опозиція – і деякі невдоволені нинішнім урядом профспілки – не оминула нагоди, аби закликати до дострокових виборів.

Ліві націоналісти з "Шинн Фейн" як ніхто зацікавлені в якнайшвидших виборах. 

У 2020 році "Шинн Фейн" – прихильники возз’єднання острова Ірландія в межах однієї держави – показали найкращий за століття результат і вперше опинилися на другому місці за кількістю мандатів у нижній палаті парламенту Ірландії.

Натомість чинна коаліція категорично заперечує можливість дострокових виборів. 

Для дочасних виборів в Ірландії потрібне або рішення прем’єра (яке формально погоджує президент Ірландії), або вотум недовіри чинному уряду. Останній варіант поки видається малоймовірним, бо опозиції математично досі не вдалося зібрати достатньо голосів для відправлення у відставку чинних міністрів.

Чи вплинуть негативно перевибори в Ірландії на підтримку Дубліном Києва?

Певні підстави для побоювань існують.

Докладніше – в матеріалі Відставка, що шокувала Ірландію: які наслідки матиме відхід з політики прем’єра Варадкара.