Минулого тижня Європейська комісія затвердила проєкт переговорної рамки (negotiation framework) для України, в якій викладене нинішнє бачення Брюсселем процедурних моментів вступного процесу.

Тепер переговорну рамку має узгодити або доопрацювати Рада ЄС, тобто держави-члени. А коли вони дадуть "зелене світло" щодо змісту цієї рамки, має відбутися перша міжурядова конференція. Саме цей формат означатиме офіційний старт переговорів про вступ України до ЄС.

Про один з найголовніших пріоритетів України для успішного проведення переговорів з Євросоюзом – в колонці Дмитра Науменка та Сніжани Дяченко з ГО "Український центр європейської політики" Як Україна буде домовлятися про вступ до ЄС та чому уряду не обійтися без "елітного дивізіону". Далі – короткий її виклад. 

Автори колонки нагадують, що ще 25 січня ЄС запустив процедуру скринінгу, тобто офіційної оцінки з боку Європейської комісії щодо відповідності українського законодавства європейському за всіма 33 главами права ЄС. 

Повинні відбутися етапи пояснювальних та двосторонніх сесій, за результатами яких Єврокомісія підготує підсумковий аналітичний звіт. Далі на основі прогалин, виявлених в ході скринінгу, Єврокомісія запропонує Україні цільові індикатори (benchmarks) по кожній переговорній главі.

"Якщо спрощено, то досягнення цих індикаторів і буде виконанням умов вступу України до ЄС", – зазначають експерти.

За їхніми словами, сильне державне управління – є кістяком і необхідною умовою успішної євроінтеграції. 

Дмитро Науменко та Сніжана Дяченко пояснюють, що найбільший шмат роботи припаде на державні інституції і на держслужбовців, які виступатимуть медіаторами між головними дійовими особами (а це державні органи, підприємства, бізнес, асоціації тощо) для досягнення консенсусу щодо впровадження європейських норм. Там держслужбовці готуватимуть законодавчі акти і комунікуватимуть з Єврокомісією про виконання цільових індикаторів.

Тож, одним із пріоритетів уряду має бути реформа державного управління, констатують автори колонки. 

Євроінтеграція передбачає глибокі секторальні реформи, тож міністерства мають бути спроможними здійснювати якісний аналіз, формування і координацію державної політики. 

Також мають бути чітко розмежовані сфери відповідальності державних органів і відсутнє дублювання їхніх повноважень.

"До держслужбовців, залучених до переговорів з ЄС, на практиці висуватимуть особливі вимоги. Їм потрібне знання тонкощів не лише українського, а й європейського права та особливостей його впровадження. Їм необхідно налагоджувати персональні контакти з візаві в Єврокомісії, вміння вести специфічну "брюссельську" переговорну комунікацію", – зазначають експерти. 

Крім того, Україна, за їхніми словами, має готуватися до потреби не тільки здійснити початковий відбір "найкращих з найкращих" членів переговорних груп та головного переговорника, а й надалі створювати стимули для того, щоб ці фахівці лишилися на посадах впродовж усього процесу переговорів.

Вступні переговори з ЄС тривають не один рік, тож важливим є накопичення і збереження інституційної пам’яті. Натомість часта зміна членів переговорної команди може призвести до того, що узгодження переговорних позицій щоразу буде фактично починатися спочатку. А це означатиме затягування процесу переговорів і те, що позиція країни-кандидата буде дуже слабкою у порівнянні з європейськими переговорниками. 

"Тому праця таких фахівців має адекватно оплачуватися", – попереджають експерти. 

По суті, учасників переговорів з ЄС необхідно виділити в "елітний дивізіон" держслужби, постійно інвестуючи ресурси держави в їхнє посилення та професійну підготовку.

Докладніше – в колонці Дмитра Науменка та Сніжани Дяченко Як Україна буде домовлятися про вступ до ЄС та чому уряду не обійтися без "елітного дивізіону".