2 березня Європейська комісія представила Раді ЄС пропозиції щодо проєктів переговорних рамок для України та Молдови. Їхній текст виявився майже ідентичним до тексту рамок для двох балканських кандидатів – Албанії та Північної Македонії, за винятком окремих положень.

"Європейська правда" вже досліджувала, чим відрізняється наша переговорна рамка від албансько-македонської та які переваги й недоліки мають ці відмінності для нас.

Про основні елементи проєкту переговорної рамки для України, які були представлені ще 2020 року для Албанії та Північної Македонії, читайте в статті Дмитра Ливча, Івана Нагорняка та Марії Шаламберідзе Рамка для вступу України в ЄС: які "батоги та пряники" пропонує Єврокомісія Києву. Далі – короткий її виклад. 

Загалом переговорна рамка – це важливий документ, який визначає принципи та процедури ведення переговорів про вступ із державою-кандидатом.

Вона розробляється Єврокомісією паралельно з проведенням процесу скринінгу – вивчення законодавства України щодо рівня його відповідності праву ЄС. Після її затвердження Радою ЄС відбувається перше засідання Міжурядової конференції, яке вважається офіційним стартом переговорів про вступ.

У проєкті переговорної рамки для України відображено так звану "вдосконалену методологію розширення" (англ. enhanced enlargement methodology), що була представлена у 2020 році у зв’язку з затвердженням рамок для Албанії та Північної Македонії.

ЇЇ ключова мета – зробити процес вступу "більш передбачуваним, надійним та динамічним".

Вступні переговори будуть ґрунтуватися на особистих досягненнях України і не залежатимуть від динаміки інших держав-кандидатів.

Головним нововведенням "вдосконаленої методології" є система "батога і пряника", що передбачає певні стимули за сумлінне та вчасне виконання вступних вимог й систему "покарань" за просідання у процесі реформ. Детально про батоги та пряники читайте в повній версії статті. 

Крім того, Єврокомісія включила до проєкту переговорної рамки декілька, на перший погляд, несуттєвих, але дуже корисних оновлених положень.

Так, до України вже не висувають вимогу загальної "відданості добросусідським відносинам", як до Албанії чи Північної Македонії; натомість очікується, що ми зберігатимемо "прихильність до добросусідських відносин із сусідніми державами-членами ЄС та іншими державами-кандидатами".

На практиці це означає, що ЄС визнає неможливість політичного врегулювання воєнного конфлікту з Росією в осяжному майбутньому.

А отже – підлаштовує вимогу щодо загальної підтримки добросусідських відносин під наш контекст.

Попри те, що Україна досі доволі швидко рухалася євроінтеграційним шляхом, пропонована переговорна рамка відкидає можливість прискореної інтеграції з низки причин.

Так, держави-члени все ще зберігають за собою право ініціювати коригувальні заходи через звернення до Єврокомісії, а Рада ЄС все ще голосуватиме за ці заходи зворотною кваліфікованою більшістю. Це означає, що у разі негативного висновку Єврокомісії протидіяти його впливу через держав-членів буде вкрай важко.

І це не єдина причина. 

До того ж слід пам’ятати, що наразі пропонована переговорна рамка для України є лише проєктом, який мають погодити держави-члени.

Ймовірно, це станеться у червні цього року, після виборів до Європарламенту.

До цього моменту будь-які положення рамки можуть бути змінені, чому можуть посприяти результати виборів, а також загальна геополітична напруженість у зв’язку з повномасштабною війною РФ.

Докладніше – в матеріалі Дмитра Ливча, Івана Нагорняка та Марії Шаламберідзе Рамка для вступу України в ЄС: які "батоги та пряники" пропонує Єврокомісія Києву.