У керівній партії Чорногорії – а це Рух "Європа зараз" (Pokret Evropa sad, PES) – стався розкол.

Заступник голови PES, а разом із тим – президент країни Яков Мілатович подав у відставку з усіх партійних посад і вийшов з партії.

Є підстави вважати, що до розколу призвели симпатії до просербських та проросійських рухів.

Наслідком цієї кризи може стати корекція зовнішнього курсу Чорногорії, йдеться в статті редакторки порталу "Балканський оглядач" Наталі Іщенко Чорногорський розкол: як конфлікт у партії влади дає шанс "друзям РФ". Далі – короткий її виклад. 

У 2022 році новачки в чорногорській політиці, а нині президент Яков Мілатович і прем’єр-міністр Мілойко Спаїч, заснували "Рух Європа зараз".

Розкол PES стався лише через двадцять місяців після його заснування і не став сюрпризом для експертів, а також звичайних громадян Чорногорії. 

Старт нового політпроєкту вийшов надзвичайно вдалим. Навесні минулого року Яков Мілатович виграв президентські вибори, а вже влітку перше місце на дострокових парламентських виборах здобув і "Рух Європа зараз".

Втім, як кажуть, "чорна кішка" між двома засновниками PES пробігла ще напередодні президентських виборів 2023 року.

Річ у тому, що балотуватися від молодого і перспективного "Руху" мав Спаїч, але раптом з’ясувалося, що він має паспорт іншої країни – Сербії. Внаслідок чого партії довелося термінового шукати нового кандидата.

Стверджують, що Спаїчу вся ця історія дуже не сподобалася, і стосунки лідерів "Руху Європа зараз" відтоді стали дуже напруженими.

Після виграних парламентських виборів конфлікт ще більш загострився. Як виявилося, засновники PES мали різні погляди на створення урядової коаліції.

За даними медіа, Мілатович наполягав на включенні до парламентської більшості політичних сил з радикально просербського, навіть більше – проросійського табору (йдеться про представників коаліції "За майбутнє Чорногорії", ZBCG).

Натомість Спаїч нібито цьому протистояв, відстоюючи можливість формування коаліції з центристами з громадянського руху URA експрем’єра Дритана Абазовича або навіть з окремими соратниками прозахідного, проте одіозного колишнього президента Міло Джукановича та його Демократичної партії соціалістів (ДПС).

Зрештою, хоча Спаїч і став прем’єром, проте ціною утворення коаліції з одіозними проросійськими політиками.

З того часу, як стверджують, президент та прем'єр взагалі припинили будь-яке спілкування, яке не було необхідне для виконання ними робочих обов’язків.

Що стало приводом для нинішнього, остаточного розлучення засновників PES, навіть у Чорногорії не знають достеменно.

Сам президент Мілатович натякнув, що причиною його рішення стало посилення впливу у партії "людей, яких не було з нами від самого початку і які були особливо близькі до попереднього режиму".

Тим самим глава держави підтвердив чутки, що всередині партії існують потужні групи, яким не до вподоби коаліція із радикально сербськими силами, що симпатизують Росії. Настільки, що навіть потенційний альянс із "попередниками" виглядає для них меншим злом.

Відставку Мілатовича сприймають як сигнал про початок створення на базі частини PES нової партії, лояльної до глави держави.

Перші ознаки цього процесу вже помітні.

Чи будуть дві політичні сили, що потенційно можуть стати головними конкурентами, принципово різними? Вважається, що Мілатович є креатурою президента Сербії Александара Вучича, тоді як Спаїч, все ж більш орієнтується на західних партнерів, для яких така співпраця – перехід червоних ліній.

Чергова політична криза в Чорногорії, очевидно, створює вікно можливостей для РФ.

Докладніше – у матеріалі Чорногорський розкол: як конфлікт у партії влади дає шанс "друзям РФ".