23 березня у Словаччині відбудеться перший тур президентських виборів. 

Перемога підтриманого Фіцо кандидата – а це чинний спікер парламенту Петер Пеллегріні – дозволить прем’єру консолідувати владу в одних руках, як в його угорського колеги Віктора Орбана.

Ще місяць тому перемога Пеллегріні вважалася майже неминучою. Проте поступово свої шанси збільшує опозиційний кандидат Іван Корчок.

Докладніше про передвиборчі розклади у Словаччині – в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Фіцо за крок до монопольної влади: чим важливі президентські вибори у Словаччині. Далі – короткий її виклад. 

"Розгул українських неонацистів", Північноатлантичний альянс, який "ввів Росію в оману", та початок третьої світової війни, яка нібито стане неминучою у разі вступу України в НАТО.

Усе це – лише маленька частина скандальних заяв нового прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо.

Фіцо, як і угорський прем’єр Віктор Орбан, є критиком європейського лібералізму та прихильником порозуміння з Путіним.

Проте між лідерами двох сусідніх держав є принципова різниця. Роберт Фіцо не має власної більшості у парламенті та вимушений зважати у своїх діях як на потужну опозицію, так і на прозахідну президентку Зузану Чапутову.

Його кандидатом на президентських виборах 2024 року став чинний спікер парламенту та лідер партії "Голос" Петер Пеллегріні. Від початку виборчої кампанії Пеллегріні є безумовним фаворитом перегонів. І досі має найвищі шанси стати новим президентом Словаччини.

Він – ідеальний кандидат для Фіцо, щоб підтримати його на президентських виборах.

По-перше, від досі вважається таким, що сидить на двох стільцях, тобто є прийнятним і для електорату Фіцо, і для прозахідної опозиції.

А по-друге, у випадку перемогу Пеллегріні буде змушений скласти повноваження голови партії "Голос". За такого сценарію існує велика ймовірність, що ця партія просто зіллється з партією Роберта Фіцо Smer-SD.

І тоді Фіцо впритул наблизиться до повного контролю над парламентською більшістю.

Натомість, прийнятною для більшості опозиційних партій є кандидатура колишнього міністра закордонних справ та одного із найбільш авторитетних словацьких дипломатів Івана Корчока. 

Перші соціологічні опитування, проведені на початку виборчої кампанії, фактично не давали Корчоку шансів на перемогу.

Втім, останнє соціологічне опитування, проведене MEDIAN SK та оприлюднене наприкінці минулого тижня, обіцяє Корчоку лідерство у першому турі (36% проти 32,6%). А головне, перевага Пеллегріні у другому турі зменшилася до рівня статистичної похибки – близько 3,5%.

Таку динаміку можна пояснити складнощами позиціонування спікера. Бажання всидіти на двох стільцях змушує Пеллегріні утримуватися від дебатів, щоб не втратити статус "універсального кандидата". Проте така стратегія може призвести до протилежного – неможливості стати своїм для обох політичних таборів.

Спікер словацького парламенту, розуміючи цю проблему, почав робити кроки назустріч проросійському виборцю.

Не виключено, що чимала частина проросійських виборців може не піти на другий тур.

Натомість здобуття першого місця у першому турі може мобілізувати прозахідних виборців. І це дає Івану Корчоку реальний шанс на перемогу.

А разом із тим – шанс на те, що Словаччина не піде шляхом Угорщини, що вкрай важливо і для Євросоюзу, і для України.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Фіцо за крок до монопольної влади: чим важливі президентські вибори у Словаччині.