Розвідка Литви: Росія може воювати в Україні щонайменше два роки
У розвідці Литви заявляють, що РФ має достатньо ресурсів, щоб воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки.
Як пише "Європейська правда", про це йдеться у спільному звіті контррозвідувального Департаменту державної безпеки та військової Служби військової розвідки та безпеки при Міністерстві оборони, який оприлюднив BNS.
Розвідка Литви зазначає, що РФ має достатні фінансові, людські та матеріально-технічні ресурсів для продовження бойових дій подібної інтенсивності, принаймні у "найближчій перспективі". За оцінкою розвідки, це означає період до двох років.
Як йдеться у звіті, Росія виділяє величезні ресурси на війну в Україні та не демонструє жодної схильності до деескалації конфлікту, хоча їй не вдається досягти своїх оперативних цілей.
"Водночас РФ готується до довгострокової конфронтації з НАТО, зокрема в регіоні Балтійського моря, і для цього поступово розширює свої військові можливості на захід", – вказує розвідка.
У звіті повідомляють, що Кремль розпочав масштабну реформу своїх збройних сил, яка розширить військовий потенціал Росії в регіоні Балтійського моря. Заплановані структурні та командні зміни вже почалися, деякі з них реалізуються в Калінінграді та на заході РФ.
"Ця реформа є довгостроковим проєктом, який потребуватиме багато ресурсів та триватиме щонайменше від кількох до десяти років", – стверджують литовські розвідувальні служби.
За їхніми словами, загальний темп та масштаби реформи безпосередньо залежатимуть від перебігу, тривалості та результату бойових дій в Україні.
У звіті також йдеться, що війна в Україні обійшлася РФ набагато дорожче, ніж вона планувала в минулому році, і в першій половині 2023 року військові витрати перевищили суму, офіційно передбачену на весь рік, а цього року на військовий бюджет вже виділено щонайменше третину бюджету – 102 мільярди євро.
"Реальна сума, безсумнівно, вища, враховуючи засекречені статті бюджетних витрат. Війна, військова промисловість стає рушійною силою російської економіки, залучаючи фінансові, матеріальні та людські ресурси країни за рахунок інших сфер економіки", – зауважує розвідка.
Розвідслужби також вказують на те, що Білорусь розвиває потенціал для розгортання ядерної зброї під контролем РФ. За їхніми даними, в Білорусі ведуться роботи з модернізації та оснащення інфраструктури для зберігання ядерної зброї.
Раніше президент Франції Емманюель Макрон припустив, що закликав до "стратегічного стрибка вперед", піднявши питання про можливість введення західних військ в Україну, і застеріг від "духу поразки, який зачаївся".
Нагадаємо, Макрон минулого тижня заявив, що "не можна виключати" ймовірного відправлення західних військ в Україну. Згодом він додав, що його резонансні слова були ретельно продумані.
Водночас заяви французького президента викликали негативну реакцію з боку урядів країн-союзниць, лідери яких поспішили запевнити, що не відправлятимуть війська.
У той час як більшість країн НАТО виключили відправку військ в Україну – в тому числі такі великі гравці, як Німеччина, Британія і США, – міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс заявив, що він вдячний за дебати, які ініціював Макрон.
Москва гнівно відреагувала на висловлювання Макрона, попередивши, що розгортання західних військ в Україні неминуче призведе до конфлікту між Росією і НАТО.