Емманюель Макрон продовжує активно займатися порядком денним російсько-української війни.

Про те, як президент Франції озвучив проривну пропозицію щодо можливості направити війська в Україну, а також про міжнародну реакцію на цю заяву читайте в огляді французького RFI Урок лідерства від Франції: як Макрон просуває ідею відправити війська в Україну. Далі – короткий його виклад.

Президент Франції фактично перейшов на новий рівень вербальної підтримки України в її опорі російським загарбникам 16 січня, коли приділив цьому питанню левову частку міжнародної частини своєї великої пресконференції.

Зокрема, він оголосив про швидке підписання двостороннього франко-українського договору про безпеку, про нові значні поставки озброєнь (включно з САУ CAESAR, далекими ракетами SCALP і бомбами) і про свій швидкий візит в Україну.

Емманюель Макрон вочевидь вирішив узяти на себе роль європейського "мотора" підтримки України на тлі багатомісячного пробуксовування ухвалення 61-мільярдного пакета допомоги США та, як наслідок, складнощів для ЗСУ у стримуванні російських агресорів.

Як результат, 18 січня в Парижі – на чолі з Францією і США та за участю понад двох десятків країн – було оголошено про створення коаліції "Артилерія для України".

А вже 1 лютого лідери країн Євросоюзу затвердили фінансову допомогу Україні в 50 млрд євро на найближчі чотири роки. Джерела в Єлисейському палаці зазначили, що президент Макрон зіграв у цьому "вирішальну роль".

12 лютого президент Франції прийняв у Єлисейському палаці прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, того ж вечора в паризькому передмісті відбулося засідання Веймарського трикутника на рівні міністрів закордонних справ.

Обговорювали допомогу Україні і протидію російській агресії. 

На пресконференції з Туском президент Макрон укотре заявив про необхідність посилення "єдиної європейської оборони".

16 лютого президент Франції прийняв у Єлисейському палаці президента України Володимира Зеленського. Сторони підписали двосторонню угоду про безпекову співпрацю на десять років.

Тоді ж французький лідер, оголосивши, що "кремлівський режим посилив агресію" проти Франції та її союзників "у плані дезінформації та в кіберпросторі" і назвавши це "новим етапом", закликав союзників до "європейського ривка", до "початку нового етапу стратегічного та оперативного мислення".

Але найгучнішу заяву Емманюель Макрон зробив увечері 26 лютого за підсумками Конференції на підтримку України, що відбулася в Єлисейському палаці: "Сьогодні немає консенсусу щодо того, щоб офіційно відправляти, брати на себе [тягар] відправки наземних військ. Але в динаміці нічого не можна виключати. Ми зробимо все, що необхідно, щоб Росія не змогла виграти цю війну".

Ба більше, відповідаючи на запитання журналістів, які прозвучали після цього, він лише підтвердив сказане.

Реакції окремих союзників надійшли вже за кілька годин. Представники Німеччини, Польщі, Чехії та інших країн заявили, що не планують відправляти свої війська до України. 

Наступна гучна заява президента Франції пролунала під час його одноденного візиту до Праги 5 березня. Макрон не тільки підтвердив раніше сказані слова про "можливість" відправки військ, а й закликав європейців "не бути боягузами" перед обличчям повномасштабної війни.

Одночасно на заяву президента Франції негайно відреагував міністр оборони ФРН.

Заклик Емманюеля Макрона "не бути боягузами" не сприяє розв'язанню проблем України на місцях, "нам не потрібні... дискусії про те, що в нас більше чи менше мужності", сказав Борис Пісторіус.

Це не всі гучні заяви, які ще може оголосити президент Франції. У найближчі тижня у нього запланована низку зустрічей з приводу обговорення підтримки України, Молдова та протистояння Росії

Докладніше – в матеріалі RFI  Урок лідерства від Франції: як Макрон просуває ідею відправити війська в Україну.