13 березня цього року Європейський парламент ухвалив перший у світі акт, який регулює розробку та використання штучного інтелекту – Закон ЄС про штучний інтелект (AI Act). Цей акт ще має бути схвалений Європейською радою і повністю набуде чинності через 24 місяці.

Для ЄС, який не є технологічним лідером у розвитку штучного інтелекту (ШІ), це вагома заявка на політичне і юридичне лідерство у цій сфері в глобальних перегонах зі США та Китаєм. Але, ця заявка ще не гарантує успіху, пишуть Дарина Бойко та Іван Городиський з Центру Дністрянського в статті Обійти США та Китай: навіщо ЄС створює перше у світі регулювання у сфері штучного інтелекту. Далі – короткий її виклад. 

Закон ЄС про штучний інтелект додатково розширює знамениту "брюссельську бюрократію". Ключову роль у його впровадженні відіграватиме новостворений Офіс ШІ (AI Office), який забезпечуватиме дотримання нових правил, контролюватиме дотримання Закону та розслідуватиме порушення його норм.

Закон передбачає дві особливі категорії ШІ: "заборонені" та "високого ризику".

До "заборонених" систем належать технології розпізнавання емоцій та маніпулювання поведінкою, "соціального скорингу", прогнозування в правоохоронних цілях (predictive policing), а також більшість систем біометричної ідентифікації.

Ті технології ШІ, які можуть завдати шкоди основним правам людини, віднесено до групи "високого ризику".

Нове законодавство отримало велику політичну підтримку, але головний опір його ухваленню йде саме з боку великого бізнесу.

Як і очікувалося, закон ЄС про ШІ отримав критичну реакцію з боку корпорацій.

Компанії, що планують розгортати свої технології ШІ на міжнародному рівні, вважають правила загрозою для продовження їхньої діяльності на ринку Євросоюзу.

Ще у червні минулого року понад 150 великих корпорацій з різних сфер, зокрема Siemens, Airbus, Danone, підписали відкритий лист до ЄС із закликом переглянути плани щодо регулювання ШІ. Автори листа стверджували, що затверджені правила можуть підірвати технологічний потенціал ЄС та "ставлять під загрозу конкурентоспроможність і технологічний суверенітет Європи".

Вже після ухвалення Закону одна з найбільших технологічних компаній, Meta, виступила проти будь-яких заходів ЄС, які можуть стримувати інновації. "Важливо, щоб ми не випустили з уваги великий потенціал ШІ для сприяння інноваціям та забезпечення конкуренції, і відкритість тут є ключовою", – заявив керівник відділу ЄС у Meta Марко Панчіні.

Однак не лише великі компанії є противниками цього регулювання.

Уряди Франції та Німеччини теж висловлювали застереження, стверджуючи, що його примусові правила завдадуть шкоди європейським стартапам і слід розглянути опції "саморегулювання".

"Європа ЗАРАЗ встановлює глобальні стандарти у сфері ШІ", – заявив єврокомісар із внутрішнього ринку Тьєррі Бретон після прийняття закону.

У цьому сенсі можна справді визнати лідерство ЄС у регулюванні розробки та використання технологій ШІ. Вже через півтора тижня Генеральна асамблея ООН ухвалила власну Резолюцію щодо ШІ, в якій підтримала зусилля з розробки правил регулювання цих технологій. "Група семи" теж домовилася про спільну розробку правил регулювання ШІ.

Першість ЄС у цьому напрямку вже є незаперечною. Однак юридичне лідерство ще не гарантує технологічних успіхів.

Не менш важливим буде подальше регулювання галузі з боку інших глобальних лідерів – Китаю, США та Британії, які ставлять технологічний розвиток та зростання галузі у пріоритеті своїх стратегій щодо ШІ.

І регулювання у цих юрисдикцій може призвести до того, що побоювання бізнесу стануть реальними: європейські компанії переноситимуть свою діяльність у більш лояльні юрисдикції.

Докладніше – у матеріалі Дарини Бойко та Івана Городиського Обійти США та Китай: навіщо ЄС створює перше у світі регулювання у сфері штучного інтелекту.