Спікер Палати представників під загрозою відставки працює над проєктом, який включає допомогу Україні. Він анонсував нововведення щодо підтримки. 

Тим часом в Європі все більше сумніваються у Сполучених Штатах і вважають, що вони зосередяться на Азійсько-Тихоокеанському регіоні. 

Росія вдало розповсюджує Європою дезінформацію, а також нібито намагається впливати на здоров’я західних дипломатів. До речі, уряд Албанії навіть планує створити комісію проти іноземного впливу та дезінформації.

У Німеччині легалізували канабіс і закрили 7 вугільних електростанцій.

Про все важливе і цікаве за понеділок, 1 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Нові правила допомоги США Україні

Почнемо з однієї з головних для України тем – що з допомогою зі Сполучених Штатів?

У Конгресі заявили, що голосування за допомогу Україні буде пріоритетом після канікул.

Палата представників Конгресу США повернеться з великодніх канікул 9 квітня. 

Тим часом, як повідомляє телеканал CNN, спікер Палати представників США Майк Джонсон працює над наданням фінансової підтримки України.

Серед іншого, він анонсував нововведення у проєкті щодо України. 

Джонсон навів як приклад можливість надання допомоги Україні в кредит. Ця ідея набула певної популярності на початку березня як спосіб підтримати Україну таким чином, щоб заспокоїти занепокоєння республіканців щодо надання більшої допомоги.

"Навіть президент Трамп говорив про кредитну концепцію, де... ми не просто надаємо іноземну допомогу. Ми встановлюємо такі відносини, щоб вони могли повернути її нам, коли прийде час", – додав він.

Спікер також згадав про закон "REPO для українців", який уповноважує президента заарештовувати російські суверенні активи, заморожені в США, і передавати їх Україні.

"Закон про REPO, знаєте, якщо ми можемо використовувати арештовані активи російських олігархів, щоб дозволити українцям боротися з ними (росіянами), це просто чиста поезія", – сказав Джонсон.

Він працює над законопроєктом на тлі загрози відставки з боку трампістського крила його Республіканської партії.

Спікер Палати представників заявив, що планує зустрітися із конгресвумен та трампісткою Марджорі Тейлор Грін, яка ініціювала його відставку.

Конгресвумен нібито незадоволена компромісом із демократами, якого досягли для схвалення пакета з фінансування уряду США.

Нагадаємо, трохи більше тижня тому Сенат Сполучених Штатів у нічному голосуванні все ж затвердив багатостраждальний бюджет на 1,2 трлн доларів.

Голосування у Сенаті відбулося фактично після формального настання "шатдауну", оскільки демократи і республіканці узгодили позиції щодо нього в останній момент та не встигли проголосувати до опівночі.

І цього разу демократи, як йдеться у матеріалі CNN, дають зрозуміти, що вони врятують спікера від потенційної відставки, якщо він просуватиме законопроєкт щодо України, який вони можуть підтримати.

Стурбованість у Європі щодо США

В Європі вважають, що Сполучені Штати зосереджуються на Азійсько-Тихоокеанському регіоні, тому не те, що Україні, а всій Європі не варто покладатися на Вашингтон у безпекових питаннях. 

Зокрема, про це заявив голова німецької збройової компанії Rheinmetall Армін Паппергер.

"Якщо дуже ризикована ситуація в регіоні призведе до повномасштабного збройного конфлікту, США зосередяться на Азії, і тоді Європа залишиться зовсім одна", – вважає Паппергер.

Оборонний потенціал США зіткнувся з власними проблемами, серед яких Паппергер виділив зростаючу політичну поляризацію. 

"Великим завданням для наступного президента США буде зближення двох партій. Погано, коли найбільша економіка світу – і найбільша оборонна потуга – є розколотою нацією", – сказав він.

Судячи з усього, Європа зрозуміла ці виклики і останнім часом намагається посилювати свою військову міць, але це відбувається, здається, повільніше, ніж того вимагає час. 

Як повідомив телеканал SVT, у Швеції та по всій Європі відбуваються затримки у виробництві нових боєприпасів. Серед причин затримки у виробництві – черги на їхні випробування.

"Випробувальний центр, який повинен перевіряти всі партії (боєприпасів. – Ред.), що поставляються, не може працювати в п'ять змін, тому що для нашої роботи потрібне денне світло", – зазначив він.

Згідно з матеріалом, черга у випробувальному центрі Bofors у Карлскузі нині становить рік.

І це на додаток до проблем із нестачею виробничих потужностей і доступу до сировини та персоналу.

Тим часом Франція, чий президент Емманюель Макрон претендує на військове лідерство в Європі, намагається вплинути на Росію через Китай. 

Після зустрічі з китайським колегою Ваном Ї в Пекіні в понеділок міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне заявив, що Китай може відіграти "ключову роль" у переговорах про мир в Україні.

У понеділок Сежурне заявив, що Франція хоче, щоб Китай "надіслав дуже чіткі сигнали Росії" щодо війни в Україні.

Президент Китаю Сі Цзіньпін має відвідати Францію та Італію в травні.

Поразки партії Ердогана

Партія справедливості і розвитку (ПСР) президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана зазнала найбільшої за 22 роки поразки на місцевих виборах у Туреччині.

У Стамбулі прихильники опозиції навіть влаштували святкування після місцевих виборів.

Десятки тисяч людей запалили смолоскипи, розмахували турецькими прапорами і скандували: "Туреччина є світською і залишиться світською" і "Таїп, у відставку!".

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив розчарування результатами виборів. 

У своєму виступі перед прихильниками у штаб-квартирі ПСР у столиці Анкарі він висловив жаль, що його політична сила не змогла досягти результату, "якого бажали та на який сподівалися".

"Ми чесно оцінимо результати виборів... та мужньо піддамо їх самокритиці", – сказав Ердоган своїм прихильникам.

Спостерігачі Ради Європи назвали в цілому конкурентними місцеві вибори у Туреччині, хоча й відзначили певні проблеми з поляризацією та свободою висловлення поглядів. 

На тему Туреччини слід додати, що Греція запускає спеціальну візову програму, щоб послабити напруженість між країнами.

Російська мережа дезінформації

У Німеччині заявляють про сплеск дезінформаційних кампаній РФ в Європі, спрямованих на підрив підтримки України.

Керівник департаменту культури і комунікації Міністерства закордонних справ Німеччини Ральф Бесте заявив, що російські кампанії дезінформації стали масштабнішими, майстернішими та непомітнішими.

Він підкреслив, що росіяни "шукають тріщини сумнівів або почуття тривоги і намагаються їх розширити".

Уряд Албанії створить комісію проти іноземного впливу та дезінформації.

Як відомо, РФ навіть намагається використати нещодавній теракт, який здійснила філія угруповання "Ісламська держава", проти України. 

Координатору зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джону Кірбі доводилося неодноразово спростувати заяви російського лідера Владіміра Путіна про те, що теракт у Crocus City Hall у Підмосков’ї пов’язаний з Україною.

А сьогодні агентство Reuters повідомило, що навіть Іран попереджав Росію про загрозу безпеці перед терактом під Москвою. 

Більш того, журналісти-розслідувачі виявили, що РФ могла вплинути на здоров’я понад 100 американців – як у США, так і за кордоном – завдяки "нелетальній акустичній зброї". 

Жертви страждали від цілої низки загадкових проблем зі здоров'ям, включаючи втрату слуху, безсоння, втрату пам'яті, порушення рівноваги і нездатність зосередитися.

Симптоми, які тривали місяцями, супроводжувалися скаргами жертв на біль у вухах і відчуття сильного тиску в голові.

Явище отримало назву "гаванський синдром" після того, як співробітники посольства США на Кубі почали скаржитися на цю хворобу в 2016 році.

Слід додати, що Естонія розірвала договір із РФ про правову допомогу.

Вірменія і Азербайджан

Місія ЄС не побачила загострення на кордоні Вірменії з Азербайджаном попри заяви Баку.

Своєю чергою Міністерство оборони Азербайджану знову почало звинувачувати Вірменію у зосередженні підрозділів і бойової техніки збройних на різних напрямках кордону.

Відомство стверджує, що в "новозбудованих залізобетонних фортифікаційних спорудах розміщуються артилерійські системи та інша штурмова зброя, а також важкі вогневі засоби збройних сил Вірменії".

Сьогодні до Вірменії прибули військові інструктори зі США.

Решта новин

Швеція виділила $3,7 мільйона на гуманітарну допомогу для України, а Румунія досі не виділила кошти для українських біженців у 2024 році.

Німеччина закрила 7 вугільних електростанцій після закінчення зимового сезону. Міністр економіки країни каже, що їхнє закриття не створює загроз.

Копенгаген починає експеримент з 4-денним робочим тижнем для муніципальних працівників.

В Берліні поліція розслідує інцидент з нацистським вітанням в метро.

В Латвії набули чинності жорсткіші правила користування електросамокатами.

У Німеччині набув чинності закон, що легалізує рекреаційне використання канабісу.

Журналістів попросили не красти речі з літака Байдена.

Молдова імпортує зі США пробну партію скрапленого газу.