Минуло два роки від подання Україною заявки на вступ до ЄС. Відтоді ми істотно просунулися на шляху до членства: вже є політичне рішення про початок переговорів, а Єврокомісія вже запропонувала переговорну рамку для України і розпочала передвступний скринінг законодавства. 

Однак основні випробування ще попереду. 

Одними з найскладніших будуть реформи у сфері засадничих норм та цінностей ЄС, що у термінології Євросоюзу мають назву Fundamentals.

Детально про важливість цього кластера та його особливості – в колонці аналітикині Українського центру європейської політики Олександри Булана та координаторки напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ Вікторії Мельник Фундамент вступу до Союзу: як ЄС та Україна вестимуть переговори щодо засадничих цінностей. Далі – стислий її виклад. 

Чинна методологія розширення, як нагадують авторки колонки, передбачає, що  вступні переговори розпочинаються з відкриття кластера "фундаментальних реформ" і закінчуються закриттям цього кластера. 

"А розроблена Брюсселем переговорна рамка для України додатково наголошує, що загальний темп переговорів та просування з інших питань будуть поставлені у залежність від того, чи демонструє Україна успіх за кластером Fundamentals", – зазначають Булана та Мельник. 

До "фундаментальних" включають п’ять розділів права ЄС (їхні назви – Судова система та основні права; Юстиція, свобода та безпека; Публічні закупівлі; Статистика; Фінансовий контроль), а також три блоки, за якими немає окремих переговорних глав – Економічні критерії, Функціонування демократичних інститутів та Реформа державного управління. 

За словами авторок колонки, особливістю цього кластера є те, що більшість переговорних розділів не мають актів ЄС, які Україна мала б імплементувати в українське законодавство – так, як це відбувається зі всіма іншими главами та тематиками переговорів з ЄС. 

Йдеться про розділи "Судова система та основні права", "Юстиція, свобода та безпека" і блоки щодо функціонування демократичних інститутів та реформи державного управління. Тож ці реформи ґрунтуються на загальних міжнародних стандартах і впроваджуються в усіх країнах з урахуванням особливостей їхньої правової системи.  

"До прикладу, судова система в усіх країнах ЄС побудована по-різному, на основі різних правових систем, тож Євросоюз не вимагає їхньої уніфікації. Водночас верховенство права – один з базових принципів ЄС, і вимоги до країн-кандидатів тут є дуже високими", – зазначають експертки. 

Вони додають, що, оскільки в ЄС немає чіткого переліку актів для регулювання судочинства, то у формулюванні вимог до кандидатів доводиться спиратися на міжнародні принципи, стандарти та кращі практики інших європейських держав.

На практиці ЄС розробляє для кожної країни-кандидата набір цільових індикаторів (benchmarks), які є трьох видів. 

Ці індикатори обов’язкові для кожного переговорного розділу і необхідні для того, щоб продемонструвати результати проведених країною-кандидатом реформ.

Однією з причин складнощів у виконанні індикаторів, попереджають Булана та Мельник, є  підхід загальних формулювань.

Український центр європейської політики у співпраці з Центром політико-правових реформ пропонують перелік цільових індикаторів щодо функціонування судової системи. Їх визначили за результатами аналізу чинного законодавства України та його практичного застосування. 

Звісно, остаточний перелік індикаторів формуватиме Брюссель. Але й Україна повинна доносити своє бачення, яке Єврокомісія – за належної аргументації – зазвичай враховує, впевнені експертки. 

Представлене дослідження може стати у пригоді як Європейській комісії у процесі офіційного скринінгу, так і уряду під час розробки дорожньої карти в частині верховенства права. 

Докладніше – в колонці Олександри Булана та Вікторії Мельник Фундамент вступу до Союзу: як ЄС та Україна вестимуть переговори щодо засадничих цінностей.