Суд Європейського Союзу задовольнив позови двох російських олігархів та співвласників Альфа-банку Михаїла Фрідмана та Петра Авена, які доводили протиправність європейських санкцій.

Вони стали першими росолігархами, які перемогли у "санкційній" справі.

Про те, чи "посиплеться" європейський санкційний режим, читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Російські олігархи виграли раунд, але не війну. Що означає поразка ЄС у суді щодо санкцій. Далі – короткий її виклад. 

10 квітня з’явилося повідомлення про те, що Суд ЄС скасував рішення Ради Євросоюзу від 2022 року про санкції проти російських олігархів Фрідмана і Авена.

За час розгляду справи оскаржуване олігархами рішення припинило діяти саме собою, і його замінили оновлені санкційні списки, ухвалені у 2023, а потім і в 2024 році. Ці оновлені рішення Суд не розглядав і, відповідно, не скасував.

З рішення суду, який скасував санкції 2022 року щодо Авена та Фрідмана, ми дізналися, як ЄС обґрунтував їхнє накладення. Наприклад, відповідність Фрідмана санкційним критеріям на момент ухвалення першого рішення у лютому 2022 року доводили статті у низці західних і українських медіа. 

Цей перелік доказів сам по собі не видається аж надто переконливим. Але ключовою проблемою стало те, що він ще й не відповідає критеріям для додавання цих олігархів до санкційного списку, які ЄС встановив сам для себе, зауважив Суд ЄС.

Зокрема, визначено два таких критерії: ці олігархи відповідальні за порушення територіальної цілісності України, брали у цьому участь або активно підтримували ці дії; надавали підтримку/фінансування або отримували переваги від Путіна чи інших представників влади, відповідальних за анексію Криму або дестабілізацію України.

Той доволі бідний пакет "доказів", що супроводжував перше санкційне рішення щодо олігархів, явно недостатній, щоб довести ці претензії в суді. Тож суд буквально розбив позицію Ради ЄС і виправдав олігархів-позивачів.

Те, що олігархи не зупиняться на першій перемозі, а продовжать оскарження, є не просто припущенням, а доконаним фактом. Так, нові скарги від Авена і Фрідмана вже перебувають на розгляді Суду ЄС.

Але є і добра новина.

Треба наголосити, що проблема, через яку суд скасував санкції щодо Фрідмана і Авена, є і в деяких інших санкційних файлах – це можна стверджувати, навіть не маючи до них доступу.

У групі ризику – усі прізвища, що вперше з’явилися у санкційних списках за рішенням ЄС від 28 лютого 2022 року. А це Ігор Сєчин ("Роснефть"), Ніколай Токарєв ("Транснефть"), Алішер Усманов (низка великих активів), Сергєй Ролдугін (один з "гаманців" та ідеологічних соратників Путіна) тощо.

Тоді, у перші дні великої війни, санкції готували поспіхом, тому файли щодо них можуть бути так само непереконливими.

Вже з наступного санкційного пакета, який був ухвалений у березні 2022 року, до санкційних критеріїв, за якими заморожували гроші олігархів, додали ще один: достатньо того, що ця людина або її бізнеси платить значну суму до бюджету Росії, адже ці кошти йдуть на фінансування війни. І ніякого умислу доводити не потрібно.

А починаючи з весни 2023 року до переліку критеріїв для застосування санкцій додали ще один, дуже лаконічний, який звучить як "російський бізнесмен".

Та й доказову базу ЄС серйозно підтягнув – з опису продовження рішення санкцій проти Авена і Фрідмана у 2023 році очевидно, що доказовий файл зріс у рази. Тож за новим позовом ці олігархи майже напевно отримають відмову.

Треба підкреслити, втім, що шлях до зняття санкцій все ж існує, і він пролягає не через суд.

Вже є прецедент, коли Рада ЄС зупинила продовження санкцій щодо співзасновника "Яндекса" Аркадія Воложа, який відкрито виступає проти дій Путіна і зміг довести це Євросоюзові.

Докладніше про санкції щодо російських олігархів – в матеріалі Російські олігархи виграли раунд, але не війну. Що означає поразка ЄС у суді щодо санкцій.