Минулого тижня румунське Міністерство національної оборони винесло на громадське обговорення проєкт закону про національну оборону.

Проєкт містить у собі цілу низку новацій та потенційно може позначитися не лише на національній безпеці Румунії, а й на регіональній безпеці.

Чи можлива ситуація, за якої Румунія надішле свої війська на захист Молдови?

Про те, що замислили у румунському уряді, як це може вплинути на регіон і, звичайно, на Україну, дивіться у нашому відеоблозі або читайте у статті заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука "Бухарест, введи війська": чи готова Румунія до захисту співвітчизників за кордоном. Далі – її короткий виклад. 

Бухарест оновлює законодавство відповідно до нових безпекових реалій. Гібридна війна, яку Росія розгорнула проти Європейського Союзу та НАТО, вимагає відповідного реагування, а ще краще – вчасного запобігання виникненню загроз.

Новий законопроєкт містить у собі норми про необхідність синхронізації оборонних зусиль як з НАТО, так і з Європейським Союзом.

Однак резонансним цей закон зробила ініціатива про можливість втручання за межами території країни про можливість втручання за межами території країни. І ця норма може тлумачитися як намір протистояти агресії РФ, насамперед у Молдові.

З’явиться можливість втручання за межами країни заради захисту громадян Румунії.

Відповідно до пояснень румунського Міноборони, запропонована правка передбачає не лише можливе введення військ в іншу країну, але включатиме інші види протидії гібридним загрозам.

Ймовірно, йдеться не лише про гуманітарну складову або ймовірність введення військ, але й про інші сфери: політичну, економічну, енергетичну, інформаційну та кібернетичну. 

Саме ці сфери є найбільш вразливими у сусідній з Румунією Республіці Молдова.

Понад те, ця вразливість особливо зростає цього та наступного року, коли у Молдові відбудуться президентські та парламентські вибори.

Молдова підпадатиме під категорію держав, де Румунія потенційно може здійснити втручання, і за другою ознакою – там є громадяни Румунії, яких потрібно захищати. Ба більше, їх там багато.

Нагадаємо, що і в Румунії цього року мають відбутися і президентські, і парламентські вибори.

Ймовірно, ініціюючи таку норму, нинішній коаліційний уряд соціал-демократів та націонал-лібералів вирішив "осідлати" тему захисту закордонних румунів, щоб не віддати цей козир у руки опонентів з AUR ("Альянс за об’єднання румунів") та PMP (Партія Народного руху).

Чи означає це, що вже незабаром румунські танки з’являться на вулицях Кишинева, Комрата чи Тирасполя? Не зовсім. 

По-перше, немає гарантій, що цей закон буде ухвалено у стислі терміни. По-друге, застосування такої норми мають з’явитися реальні загрози громадянам Румунії у Молдові.

До того ж і Молдова навряд чи була б у захваті від появи румунських вояків на своїй території.

Проте шанси на те, що новий закон створить передумови для захисту молдовського неба, досить високі.

Схожа ситуація і з кіберпростором – у Румунії є потенціал для посилення спроможностей Молдови у цій сфері. Зрештою, й енергетика Молдови, яка часто ставала об’єктом російського шантажу, має шанси на більшу стійкість за підтримки Румунії.

Проблема в тому, що такий крок Бухареста може відкрити справжню скриньку Пандори і дати приклад іншим. Нагадаємо, що в Україні також проживають люди, які є власниками паспортів інших країн, у тому числі Румунії. 

Докладніше – у матеріалі Сергія Герасимчука "Бухарест, введи війська": чи готова Румунія до захисту співвітчизників за кордоном.