Чому рішення ПАРЄ по Косову стало історичною поразкою Сербії

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у вівторок ввечері абсолютною, переконливою більшістю рекомендувала розпочати процес вступу Косова до організації. Тепер політичних перепон для цього рішення фактично не лишилося.

Навіть серби публічно визнають, що програли цю битву, та прогнозують офіційне запрошення Косова до Ради Європи менше ніж за місяць.

Це рішення матиме надпотужні наслідки, але воно не стало сенсацією, йдеться в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Сербію ізолювали у Європі. Що показало рішення ПАРЄ про "визнання" Косова. Далі – стислий її виклад. 

Для Белграда 16 квітня стане днем політичної поразки, яку сербська влада багато років поспіль успішно відтягувала, але останні два роки звели ці зусилля нанівець.

Для сербів частково визнане Косово має символічне, історичне та міфологічне значення – мовляв, тут, у монастирях на косовській території зароджувалося сербське православ’я.

Такий собі аналог російської тези "Киев – мать городов русских, а потому…"

Низка країн, у тому числі деякі держави Євросоюзу, досі не визнають незалежність Косова. Здебільшого через те, що самі мають проблему з сепаратизмом. До речі, досі не визнала Косово і Україна.

Через це, зокрема, Косову був закритий шлях до міжнародних організацій.

Процес пішов після великої війни, яка почалася в 2022 році. 

Тоді, після вигнання росіян з Ради Європи, Косово подало заявку до Страсбурга і процес пішов ("ЄвроПравда" детально розповідала про це у 2022 році).

А серби, які завжди покладалися на підтримку росіян, опинилися у новій реальності.

Для Косова вступ до Ради Європи – це передусім питання визнання. І про це говорили не лише сербські виступаючі, заяви яких більшість пропускала повз увагу. Самі косовари цього також не приховували!

Ба більше, ухвалений документ теж прямо каже, що статус Косова змінюється!

Адже Рада Європи як організація з моменту запрошення Косова має "припинити статус-нейтральну політику", тобто визнати його суверенітет, каже рішення.

Страсбург, звісно, не може зобов’язати Київ, чи Бухарест, чи Мадрид до жодних юридичних дій у міжнародних відносинах, тим більше до визнання косовської незалежності.

Але й ігнорувати цю зміну теж буде складно, бо в рамках РЄ нам тепер доведеться комунікувати з Косовом на офіційному, дипломатичному рівні (робити це одночасно з "невизнанням" – м’яко кажучи, дивно).

У вівторок у Страсбурзі сербські депутатки пообіцяли відповідь на ухвалене рішення. 

Але, зрештою, головне питання – це не ПАРЄ, а подальша участь Сербії у роботі організації в цілому.

Тут ясність з’явиться після засідання Комітету міністрів Ради Європи 16-17 травня у Страсбурзі, який має ухвалити фінальне рішення.

На цьому засіданні визначатися доведеться не лише Сербії, а й Україні.

З одного боку, ми не визнаємо незалежності Косова і свого часу зайняли цю позицію не без причин.

З іншого – при виборі партнера логічніше підтримувати косоварів, які допомагають нам під час російської агресії і навіть надсилають пакети оборонної допомоги ЗСУ, ніж проросійську владу Сербії.

З третього боку, отримати в особі Белграда ще одного ворога також не дуже б хотілося. Особливо зважаючи на чутки про те, що до ЗСУ через механізми реекспорту (та з мовчазної згоди сербського уряду) потрапляють сербські боєприпаси…

Поки що Київ намагається "пропетляти між краплинами", не ображаючи жодну зі сторін.

Всі деталі – в матеріалі Сергія Сидоренка Сербію ізолювали у Європі. Що показало рішення ПАРЄ про "визнання" Косова.