Чому влада Грузії йде на відмову від європейського курсу країни

17 квітня парламент Грузії у першому читанні  ухвалив закон "Про прозорість іноземного впливу", який ще скорочено називають законом "про іноагентів". 

Рік тому партія влади "Грузинська мрія" вже намагалася ухвалити цей закон, але, провівши його у першому читанні, все ж поступилася тиску Заходу та суспільства.

Втім, за рік у "Грузинській мрії" врахували свої помилки і тепер прагнуть дотиснути цю ініціативу, лише з дещо зміненою назвою.

Від результатів нинішнього протистояння значною мірою залежатиме майбутнє Грузії, попереджає редактор "Європейської правди" Юрій Панченко в статті Курс на розрив з ЄС: навіщо влада Грузії вбиває її європейське майбутнє. Далі – стислий її виклад.

Про що ж насправді йдеться у цьому законопроєкті?

Пропонується ввести обов’язкову реєстрацію як організації, що впроваджує інтереси іноземної сили, так і некомерційних юридичних осіб та засобів масової інформації, в яких від 20% прибутків отримані з-за кордону.

Зазначимо, на практиці це означає, що під дію цього закону потрапляють майже всі неурядові організації та переважна більшість незалежних ЗМІ.

Ці організації повинні будуть щорічно заповнювати фінансову декларацію. За відмову робити це штрафуватимуть. Зокрема, і за помилки в декларації.

Грузинська влада наголошує, що розроблений нею законопроєкт не містить істотних обмежень – лише необхідність подання декларацій. Втім, саме таким шляхом свого часу пішла Росія, де перша редакція закону про іноагентів була досить "вегетаріанською", проте стала базою для подальшого посилення контролю.

Саме тому перша спроба прийняти в Грузії закон "про іноагентів" викликала шалений опір суспільства. Рік тому грузинська влада була вимушена відступити, і ця перемога суспільства стала ледь не ключовою причиною для ЄС погодити надання Грузії статусу країни-кандидата на вступ.

Європейські політики неодноразово попереджали, що Грузія ставить під загрозу свій курс на євроінтеграцію. Втім, усі вони були проігноровані грузинською владою.

Виникає питання: навіщо грузинська влада йде на такий відвертий конфлікт із ЄС?

Найпоширеніше пояснення полягає в тому, що закон, який дозволяє контролювати громадський сектор та незалежні ЗМІ, потрібен для забезпечення перемоги на парламентських виборах, що відбудуться 26 жовтня.

Більш того, існує навіть припущення, що у партії влади "Грузинська мрія" після виборів запропонують ЄС скасувати цей закон – за умови визнання виборів, що пройшли.

Своєю чергою, як розповідають "ЄвроПравді" джерела в дипломатичних колах, ЄС буде дуже непросто дати адекватну відповідь на ухвалення такого закону.

Найімовірнішим наразі виглядає накладання персональних санкцій на грузинських урядовців, насамперед на лідера "Грузинської мрії" Бідзіну Іванішвілі.

Схоже, що до такого сценарію у грузинській владі вже готуються. Зокрема, є підстави говорити про підготовку до переведення активів Іванішвілі у надійніші юрисдикції, насамперед до Бразилії, а також про їх повернення до Грузії.

Тим часом, протести у країні лише набирають обертів. Категорично проти цього закону та за збереження курсу на членство в ЄС виступають ледь не усі лідери громадської думки. 

Останнім часом більшість країн, які є сателітами РФ, приймають закони, подібні російському закону про іноагентів. І те, що в переліку цих держав опинилася Грузія, дуже показово.

Виглядає так, що розворот зовнішнього курсу Грузії на проросійський вийшов на фінальний етап…

Докладніше – в матеріалі Юрій Панченко Курс на розрив з ЄС: навіщо влада Грузії вбиває її європейське майбутнє.