Мін'юст каже, що ще у 2022 році зупинив захист права на вибори і свободу слова за механізмами РЄ
Право України щодо винятку з дотримання зобов’язань за додатковим протоколом до Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), у тому числі щодо проведення виборів та дотримання прав власності, було задеклароване Україною ще у березні 2022 року.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства юстиції України, повідомляє "Європейська правда".
Мін'юст уточнив, що ще на початку березня 2022 року скористався своїм правом щодо тимчасового відступу від зобов’язань за надзвичайних умов, після початку повномасштабного вторгнення РФ.
"Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав у зв’язку із запровадженням воєнного стану у 2022 році було надіслане генеральному секретарю Ради Європи практично одразу після його запровадження, що є частиною міжнародних зобовʼязань України", – йдеться у повідомленні.
Зокрема, в Мін'юсті наголосили, що ще від березня 2022 року діє відступ від трьох статей – №1 (захист приватної власності), №2 (право на освіту), №3 (право на свободу виборів). Раніше "Європейська правда" помилково повідомляла про те, що ці статті додалися в оновленому переліку від 2024 року.
Мін'юст також підтвердив опубліковану "ЄвроПравдою" інформацію про те, що у комунікації від 4 квітня 2024 року Україна повідомила, що відновлює свої зобов’язання щодо дотримання окремих прав людини. Зокрема, відхилення не будуть стосуватися заборони дискримінації, обмеження політичної активності іноземців, права на відшкодування, свободи совісті та деяких аспектів примусової роботи. Ці зобов’язання також були призупинені у 2022 році.
"У квітні 2024 року ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його", – наголосив міністр Денис Малюська.
Як повідомлялося, практика повідомлень про можливе обмеження певних прав громадян через воєнні дії існувала і раніше. Україна ще у 2015 році призупиняла через російську агресію свої зобов’язання щодо дотримання деяких статей ЄКПЛ у Донецькій та Луганській областях.
Україна як держава-член Ради Європи зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені ЄКПЛ; у разі їхнього порушення особи або організації можуть подати позов проти України до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі. Утім, Конвенція дає державам-членам право заявити про аргументоване відхилення від виконання окремих зобов’язань через особливі обставини, у тому числі через військову агресію.