Сьогодні був "день під егідою НАТО" – було багато новин щодо Альянсу і його планів з підтримки України. І це не дивно: у Брюсселі стартувала дводенна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів Альянсу. 

Міністри оборони Франції та Росії провели першу розмову з осені 2022 року, а парламент Норвегії закрили після двох повідомлень про бомбу.

У Туреччині спалахнули протести після зняття з виборів опозиціонера: десятки затриманих.

Про все важливе і цікаве за середу, 3 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Безпекова угода з Фінляндією

Спершу про те, що стосується України і що вже ухвалено. 

Сьогодні новий президент Фінляндії Александер Стубб прибув до Києва, щоб підписати з українським колегою безпекову угоду. 

Згідно з оприлюдненим текстом угоди, Фінляндія зобов’язується забезпечити довгострокову підтримку потреб України, зокрема у сфері безпеки та оборони, а також посилення стійкості України.

У тексті також зазначено, що одночасно з підписанням угоди про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку Фінляндія оголошує про надання 23-го пакета допомоги загальною вартістю 188 мільйонів євро.

"Пакет, зокрема, містить засоби для протиповітряної оборони, а також артилерійські боєприпаси великого калібру", – зазначив фінський президент.

Водночас, згідно з документом, протягом цього року Фінляндія планує виділити Україні ще щонайменше два пакети допомоги.

Крім того, в рамках візиту президент Фінляндії зустрівся в аеропорту Гостомеля з його оборонцями.

Україна потребує Patriot

І хоча в черговому пакеті допомоги від Фінляндії є засоби протиповітряної оборони, вони не покриють всіх потреб України з цього приводу.  

Посилення української протиповітряної оборони було однією з основних тем, яку підіймав глава МЗС України Дмитро Кулеба сьогодні на переговорах зі своїми колегами з держав-членів НАТО у Брюсселі.

3-4 квітня в столиці Бельгії проходить зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО, на яку прибув і український міністр. 

Зокрема, Кулеба обговорив посилення ППО України з британським колегою Кемероном, іспанським колегою Альбаресом, а також польським колегою Сікорським. 

Кулеба провів зустріч і з данським головою МЗС Ларсом Люкке Расмуссеном. 

"Ми обговорили пріоритетні потреби України у військовій допомозі, зокрема системи протиповітряної оборони та ракети.

Я також радий, що Данія працює над новим пакетом військової допомоги для посилення нашої оборони", – розповів Кулеба.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що західні партнери надали Україні недостатньо систем протиповітряної оборони, зокрема Patriot, враховуючи масштаби російських ракетних атак.

За словами українського міністра в інтерв’ю Reuters, він має намір піднімати питання протиракетних комплексів Patriot на кожній зустрічі з колегами, які відбудуться протягом наступних двох днів у Брюсселі. 

Глава МЗС заявив, що Україні необхідно ще щонайменше 5-7 систем Patriot, але партнери не бажають ними ділитися, хоча мають в арсеналі понад 100 таких комплексів.

"Хіба це така велика проблема? Невже неможливо задовольнити мінімальний запит України?", – запитав Кулеба.

Також український міністр скористався можливістю, щоб поговорити з головою МЗС Угорщини Петером Сійярто.  

Щодо фонду НАТО для України 

Відповідно, на міністерську зустріч прибув і генсек НАТО Єнс Столтенберг. 

Він підтвердив наміри забезпечити надійну підтримку України на перспективу.

Єнс Столтенберг заявив, що союзники мають забезпечити підтримку України в довгостроковій перспективі на тлі обговорень щодо пропозиції фонду на 100 млрд євро.

Генсек Альянсу сказав, що дискусії щодо створення нового багаторічного фонду підтримки України тривають і відбуваються спільно з українською стороною. Тож, конкретна сума фонду поки не погоджена. 

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба привітав плани щодо підтримки України, однак вказав, що цей план має передбачати виділення нових коштів, а не перерозподіл попередніх зобов'язань.

"Якщо ця конкретна ініціатива стане реальністю, ми повинні переконатися, що це будуть (нові) 100 мільярдів", – зазначив він.

За словами Столтенберга, підтримка має стати більш передбачуваною і менше орієнтованою на добровільні внески.

Він стверджує, що Росія постійно нарощує військову потужність, і тому для членів Альянсу важливо перейти від короткострокових до довгострокових зобов’язань підтримки України.

"Ми бачимо, як вони отримують значні обсяги боєприпасів та зброї з Північної Кореї та Ірану. І як Росія змогла перевести економіку на воєнні рейки", – додав він.

А ще він укотре закликав Конгрес США схвалити додаткову військову допомогу Україні, наголосивши, що затримка з цим рішенням має "реальні наслідки" на полі бою.

Крім того, генсек НАТО сподівається на консенсус із Угорщиною стосовно нових планів підтримки України.

Голова МЗС Латвії у Брюсселі підтвердив ідею генсека НАТО створити фонд у $100 млрд для України.

Але міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок скептично висловилась про запропонований генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом план щодо створення багаторічного фонду на підтримку України в розмірі 100 мільярдів євро.

Бербок вважає, що у питанні допомоги Україні не має бути дублювання зобов'язань в НАТО та ЄС.

"Тому я не думаю, що є сенс знову обговорювати тут окремі цифри і "жонглювати в повітрі" такими цифрами", – сказала вона.

Водночас Бербок висловила підтримку пропозиції Столтенберга передати під егіду НАТО Контактну групу з питань оборони України – формат "Рамштайн".

Вона сказала, що це "правильно і важливо" перетворити це на "справді організовані, надійні, довгострокові структури".

Формат "Рамштайн" до НАТО

Отже, з одного боку в НАТО обговорюють шляхи довгострокової, передбачуваної підтримки України. 

А, з іншого боку, західні країни розглядають можливість передачі під егіду НАТО Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"). Як пише Politico, це може допомогти зберегти потік озброєнь до Києва у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.

Завершити цей процес хочуть на саміті лідерів НАТО у Вашингтоні в липні.

Американський посадовець сказав, що інша пропозиція передбачає надання НАТО більш формалізованого місця за столом переговорів у рамках "Рамштайну", на противагу передачі його під контроль Альянсу. Ідея з боку США полягає в тому, щоб зміцнити зв'язки між НАТО і Україною з метою надання довгострокової підтримки, сказав посадовець.

За словами координатора зі стратегічної комунікації Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, США зберігатимуть лідерство в Контактній групі та продовжать високо цінувати внесок кожної країни-учасниці в забезпечення підтримки України.

"Я не спекулюватиму щодо гіпотетичних розмов, які можуть вести або не вести деякі члени НАТО. Контактна група є дуже й дуже ефективною. Ми продовжимо очолювати та скликати її", – зазначив представник Білого дому.

А голова МЗС Канади переконана, що США збережуть підтримку України після виборів.

Про загрозу підтримки України з боку США говорять у контексті виборів президента, де може перемогти республіканець Дональд Трамп.

Дорожня карта для вступу в НАТО

А держсекретар США Ентоні Блінкен наголосив на важливості підготовки дорожньої карти вступу України в НАТО напередодні саміту до 75-річчя Альянсу, який відбудеться в липні у Вашингтоні.

"Я думаю, що саміт НАТО до його 75-річчя дійсно буде дуже конкретно зосереджений на тому, як ми можемо створити цю дорожню карту. Або, використовуючи інший образ, необхідний міст, який дозволить Україні стати членом НАТО", – зазначив Блінкен.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що ідея запрошення України в Альянс за аналогією з рішенням Європейського Союзу може створити додаткову перешкоду на шляху до членства.

Столтенберг нагадав, що всі члени НАТО вже висловили згоду на майбутнє членство України і що на саміті у Вільнюсі лідери Альянсу домовились прибрати План дій щодо членства як обов'язкову складову процесу вступу.

"Між НАТО і ЄС існує різниця. Якщо вас запрошують до членства в ЄС, то з моменту запрошення до членства можуть минути роки. А в НАТО, коли вас запрошують, це (членство. – Ред.) настає незабаром після цього… Нам потрібно уникнути утворення – знову – двохетапного процесу на шляху до членства", – додав він.

Генсек Альянсу підкреслив, що "незалежно від технічних деталей" існує чітке зобов'язання членів НАТО щодо членства України та наближення України до нього.

Проблеми з новим генсеком НАТО

Голова МЗС Естонії сподівається, що нового генсека НАТО оберуть до липневого саміту Альянсу у Вашингтоні.

Фаворитом в генсеки НАТО є прем’єр Нідерландів Марк Рютте. Але йому залишилося заручитися підтримкою ще щонайменше чотирьох країн:  Угорщини, Румунії, Словаччини та Туреччини.

Сьогодні міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що його країна хотіла б бачити на чолі Альянсу генсека, який би представляв Східну Європу.

Снаряди для України

Агентство Bloomberg розповіло про труднощі на Заході щодо забезпечення України снарядами.

Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що чеська ініціатива з постачання Україні сотень тисяч снарядів усе ще потребує додаткового фінансування.

Голова МЗС Дмитро Кулеба говорив сьогодні про снаряди для України з високим представником ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозепем Боррелем. 

За словами Кулеби, під час зустрічі обговорювали шляхи прискорення поставок снарядів.

Різне щодо Росії і її впливу

Міністри оборони Франції та Росії провели першу розмову з осені 2022 року.

За даними WP, США попереджали РФ про можливий теракт саме у Crocus City Hall.

Німецьке видання з проросійським власником звинуватило посла України у спробах залякування.

Німеччина затримала судно з російським вантажем у порту Балтійського моря.

У Латвії оголосили в розшук ексдепутатку Сейму, яка підтримала агресію РФ.

Решта новин

Керівна партія Грузії повернулася до планів ухвалити закон "про іноагентів". Президентка Грузії заявила, що проєкт закону "про іноагентів" – це саботаж європейського майбутнього.

Денис Шмигаль прибув до Естонії. Шмигаль обговорив із президентом Естонії створення спільних оборонних підприємств.

Стрілянина в школі під Гельсінкі ймовірно сталася через цькування. Європарламент через трагедію приспустив прапори ЄС та Фінляндії.

Парламент Норвегії закрили після двох повідомлень про бомбу.

Наступними вихідними Європу знову накриє гарячим повітрям і пилом із Сахари.

У Туреччині спалахнули протести після зняття з виборів опозиціонера: десятки затриманих.