Чому Україна відмовилася від створення "гібридного" трибуналу для Путіна

Наприкінці минулого тижня на сайті Офісу президента України з’явилася новина про зустріч заступниці глави ОПУ Ірини Мудрої з послом Японії в Україні, яку, втім, майже не помітили медіа.

Утім, схоже, що реальними адресатами цього інформаційного повідомлення були не японські й навіть не українські читачі, а вузький прошарок європейських посадовців та дипломатів. Вони, за спостереженнями "ЄвроПравди", цей сигнал отримали.

Україна окреслила умови, без виконання яких не погодиться на створення спецтрибуналу щодо злочину агресії, який у медіа та заявах політиків отримав також неформальну назву "трибунал для Путіна".

Докладно про зміну позиції України щодо "трибуналу для Путіна" і процес його створення читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Нові правила трибуналу для Путіна. Чому Банкова відмовилася від створення "гібридного" суду. Далі – короткий її виклад. 

Коротко нагадаємо: трибунал, про який ідеться, покликаний ліквідувати прогалину в міжнародному кримінальному праві. За міжнародними нормами, агресія є злочином, і цей злочин є найпростішим у доведенні, але не передбачене ефективне покарання за нього.

Щоб вирішити цю проблему, Україна та держави-партнери ще від 2022 року ведуть переговори про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Утім, успіх цих переговорів обмежений, через що в уряді навіть публічно заявляли про брак практичного прогресу щодо трибуналу.

Усі погоджуються, що спецтрибунал для Путіна потрібен, але не можуть домовитися про його модель.

Причина затримки не є секретом: річ у тім, що низка західних держав, які є ключовими партнерами України (включаючи США, Велику Британію, Францію тощо) також ведуть агресивну міжнародну політику. Звісно, про жодне прирівнювання їхніх дій до російських не може і йтися. 

Разом з тим, у цих столицях підходять до питання дуже обережно "та дмухають на холодне", щоби знайдений механізм навіть потенційно не був застосований проти них.

Україна від початку наполягала, що трибунал для Путіна має бути міжнародним органом, створеним рішенням ООН в обхід Радбезу.

Замість цього держави Заходи просувають схему, яка має назву гібридний трибунал, або, якщо говорити мовою документів – інтернаціоналізований трибунал.

"Гібридний" варіант Україні був від початку не до вподоби, але під тиском Заходу Київ публічно погодився на "гібрид".

У серпні 2023 року тодішній заступник глави ОПУ Андрій Смирнов публічно оголосив про таку готовність за дотримання певних умов.

Одночасно Київ повідомив партнерів, що не бачить можливості його створення у разі, якщо той не зможе подолати імунітети "тройки" (президент, прем’єр та глава МЗС країни-агресора).

Зараз Смирнов звільнений з Банкової, і там запевняють, що "ніколи не погоджувалися" розглядати гібридний варіант. А заява його наступниці Ірини Мудрої публічно фіксує нову позицію: інтернаціоналізований трибунал не може бути предметом дискусії.

На початку березня у Відні на черговій зустрічі Core Group представники інституцій Євросоюзу виклали чергову ідею гібридного трибуналу, який не передбачає підсудність Путіна, Лаврова тощо поки вони працюватимуть на посадах. 

Отже, запропонували формат суду, який не задовольняє очікування України.

Київ тепер наполягає на "виключно міжнародному" трибуналі, який буде створений як окрема міжнародна організація і не буде частиною української судової системи. І наразі схоже, що цього разу йдеться про принципову позицію.

Окрім статусу цього органу, Київ лишив другу умову – щодо його повноважень: "не може бути жодного персонального імунітету для найвищих посадових осіб держави-агресорки".

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Нові правила трибуналу для Путіна. Чому Банкова відмовилася від створення "гібридного" суду.