Грузинська влада йде на свідоме загострення відносин із Заходом.

За останні дні у парламенті Грузії було зареєстровано дві ініціативи, кожна з яких має всі шанси стати проблемою на шляху до членства у ЄС.

Про те, яку ціну у відносинах із Заходом матиме ухвалення цих ініціатив і навіщо офіційному Тбілісі підставляти під удар своє європейське майбутнє читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Тбілісі підвищує ставки. Навіщо владі Грузії конфлікт з ЄС. Далі – короткий її виклад. 

До парламенту Грузії було офіційно внесено пропозиції змін до конституції, спрямованих на "протидію ЛГБТ-пропаганді".

А кількома днями раніше партія влади "Грузинська мрія" анонсувала повернення до розгляду законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", що регулюватиме діяльність неурядових організацій.

Схожий законопроєкт, подібний до першої редакції російського закону "про іноагентів", грузинська влада намагалася прийняти рік тому, проте відступила під тиском Заходу та масштабних протестів всередині країни.

Появі скандальних ініціатив передувало чергове погіршення відносин грузинської влади із Заходом.

Зокрема, з боку ЄС посилилася критика перебігу судової реформи, а також відкату у виборчій реформі.

Ще далі пішли Сполучені Штати. В якості попередження там почали відмовляти у візах представникам грузинської влади. Першим під "візовий удар" потрапив колишній міністр оборони та співвласник телекомпанії "Формула" Давід Казерашвілі.

За таких розкладів грузинська влада має шукати шляхи до порозуміння із Заходом. Але не робить цього.

Однак замість цього, як виглядає, у Тбілісі обрали стратегію підвищення ставок.

Про те, що нові ініціативи грузинської влади мають насамперед передвиборчий характер, свідчить конституційний проєкт щодо "протидії ЛГБТ-пропаганді".

Серед іншого, таким чином намагаються завдати удару по опозиції напередодні виборів. Гостра критика цієї ініціативи з боку Заходу має змусити опозицію публічно їй опонувати, після чого влада зможе звинуватити своїх опонентів у бажанні знищити "традиційні грузинські цінності".

У Єврокомісії вже нагадали, що ця ініціатива прямо суперечить зобов'язанням, які взяли на себе в Тбілісі. 

Взагалі, всі ці ініціативи можуть бути частиною торгів: грузинська влад може спробувати "продати" їх відкликання в обмін на пом’якшення критики судової та виборчої реформ, а головне, визнання демократичності парламентських виборів, що пройдуть у жовтні.

Більш того, не виключено, що заради таких кроків з боку Заходу у Тбілісі готові піти й на інші поступки. Зокрема, існує припущення, що як компенсація визнання виборів може бути запропоноване звільнення експрезидента Міхеїла Саакашвілі.

Втім, така гра із Заходом є дуже небезпечною – і в Тбілісі це розуміють.

Показовим є повернення законопроєкту про агентів іноземного впливу. Ця ініціатива може бути частиною торгів із Заходом. Але одночасно не варто виключати, що тут ключовими є особисті комплекси керівництва "Грузинської мрії" – в першу чергу олігарха Бідзіни Іванішвілі, який є де-факто першою особою у країні.

Про те, що грузинська влада готується до подальшого погіршення відносин із Заходом, свідчить нещодавній візит голови МЗС Грузії Ілії Дарчіашвілі до Бразилії. За даними грузинських ЗМІ, ключовою метою візиту були переговори про розміщення у Бразилії активів Бідзіни Іванішвілі.

Якщо ця інформація є правдивою, то це означає, що у Тбілісі готуються до різкого загострення відносин із Заходом, одним із наслідків якого має стати включення Іванішвілі до санкційного списку.

А для України це означає, що дрейф Грузії в бік РФ може прискоритися.

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Тбілісі підвищує ставки. Навіщо владі Грузії конфлікт з ЄС.