В Брюсселі завершилася дводенна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО. У другій день окремо засідала Рада Україна-НАТО, на якій, серед іншого, обговорювали довгострокову допомогу Києву. 

Але, голова МЗС Дмитро Кулеба прибув до Брюсселя, в першу чергу, за системами Patriot. Чим завершилися переговори?

А ще в НАТО поділилися оцінками щодо війни. У цьому розділі теж багато цікавого. 

Повна картина четверга, 4 квітня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Довгострокова допомога від НАТО

У Брюсселі завершилася дводенна зустріч міністрів закордонних справ держав-членів НАТО. 

Сьогодні засідала Рада Україна-НАТО за участю голови українського МЗС Дмитра Кулеби. Зустріч була присвячена насамперед довгостроковій підтримці Києва, тобто можливостям "багаторічного фінансового зобов’язання від союзників НАТО".

Учасники зустрічі мали обговорити, як вони можуть посилити співпрацю, а також як можуть наблизити Україну до членства в Альянсі.

Нагадаємо, генсек Альянсу заявив, що союзники мають забезпечити підтримку України в довгостроковій перспективі на тлі обговорень щодо пропозиції фонду на 100 млрд євро.

Хоча, Кулеба скептичний щодо створення НАТО п’ятирічного фонду підтримки України на 100 мільярдів євро. 

"В нинішній моделі фінансування шансу в цієї ініціативи нуль. Бо вони 500 мільйонів не можуть зібрати, а так їм треба буде 20 мільярдів збирати (на рік. – Ред.) у нинішній моделі. Але якщо вдасться вирахувати формулу участі кожного (члена НАТО. – Ред.) в обов'язковому порядку у фінансуванні, тоді ця ідея має право на існування і шанс на реалізацію", – вважає Кулеба.

Міністр нагадав, що НАТО досі не може зібрати 500 мільйонів доларів на рік у межах Комплексного пакета допомоги.

Додамо також, що Угорщина блокує восьмий транш Європейського фонду миру в розмірі 500 мільйонів євро на зброю для України. 

У Брюсселі голова МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що Київ зробив необхідні для зняття блокування кроки.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус схвально висловився про пропозицію генсека НАТО Єнса Столтенберга про створення фонду військової підтримки України в розмірі 100 млрд євро.

Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен також вважає правильною ідею структурувати і закріпити підтримку України в рамках НАТО.

Досі НАТО не хотів централізовано координувати військову підтримку України. Країни-члени самостійно вирішували, що і коли надавати.

Міністерка також не вважає пропонований фонд на 100 млрд євро для України "антитрампівською страховкою".

"Немає жодних ознак того, що Путін хоче зупинитися, а це означає, що ми також повинні готуватися до тривалої війни і тривалої підтримки України. Тому є сенс перейти від ситуативної допомоги до структури, яку ми зможемо підтримувати", – зазначила вона.

Україна знайшла нові Patriot

Серед найнагальніших проблем України, які потрібно вирішувати тут і зараз, – посилення протиповітряної оборони. 

Саме за системами Patriot, в першу чергу, український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і прибув на міністерську зустріч НАТО. 

Ще вчора він почав працювати з цього приводу зі своїми колегами у Брюсселі. Про це ми писали у вчорашньому дайджесті. 

"Я не хочу псувати святкування дня народження (НАТО. – Ред.), але моїм головним меседжем сьогодні будуть Patriots. Бо порятунок життів українців, українських міст, української економіки залежить від доступності Patriot та інших систем ППО в Україні", – додав міністр.

Голова МЗС пояснив, що зенітно-ракетний комплекс Patriot – це єдина система в Україні, здатна перехоплювати балістичні ракети, а тільки в березні Росія випустила по Україні 94 такі ракети.

Дмитро Кулеба каже, що на засіданні Ради Україна-НАТО оголосив членам Альянсу про батареї Patriot, які, на переконання Києва, є доступними для передачі. 

"І попросив не шукати відмовки, чому неможливо їх доставити, взяти їх і доставити. І зараз буде вестися робота над цим питанням", – додав він.

За його словами, Німеччина почне негайно шукати системи Patriot для України, а також держсекретарем США Ентоні Блінкеном вжив негайних дій після запиту на додаткові Patriot.

Український міністр вважає, що його переговори в Брюсселі щодо надання Україні засобів ППО мали успіх попри те, що конкретних домовленостей поки немає.

За словами Дмитра Кулеби, суть дискусії полягає в тому, як перепланувати розташування цих систем у державах Заходу, щоби вивільнити кілька батарей.

"Часто мені кажуть (західні колеги. – Ред.): "Ми тебе розуміємо, але те що ти говориш – це дуже складно зробити". Але я впевнений, що одна ніч, проведена в Харкові, зробила би для них це рішення набагато простішим", – пояснив міністр.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на зустрічах у Брюсселі деякі члени Альянсу пообіцяли пошукати у своїх запасах додаткові засоби протиповітряної оборони для України.

За перебігом дискусій у Брюсселі стежив журналіст "Європейської правди" Олег Павлюк. Всі подробиці – в його статті "Гарантії безпеки" від НАТО: як Альянс готується перебрати лідерство у підтримці України.

Два сценарії війни

Тим часом, НАТО очікує подальших авіаударів РФ по критичній інфраструктурі України.

Про це журналістам на умовах анонімності заявив посадовець Альянсу у Брюсселі. До речі, там працював наш кореспондент. 

Він поділився і іншими оцінками НАТО щодо війни в України. 

Зокрема, згідно з оцінками Північноатлантичного Альянсу, загальні втрати російських сил за понад два роки повномасштабних бойових дій в Україні становлять понад 350 тисяч.

При цьому 200 тисяч були вбиті або поранені без можливості повернення на фронт.

Розвідувальні дані Алянсу вказують на повільне просування Росії по лінії фронту, але ставлять під сумнів можливість російських сил здійснити масштабний наступ найближчим часом.

"Наразі росіянам все ще не вистачає боєприпасів і маневрених підрозділів, необхідних для успішного великого наступу", – додав співрозмовник журналістів.

Він уточнив, що на полі бою в Україні воюють "недоукомплектовані, недосвідчені підрозділи" російських сил, яким наказують "досягати нереальних цілей, виконувати політичні вказівки".

За даними британської розвідки, у березні 2024 року по всій лінії фронту кількість російських атак зменшилася на 9% порівняно з лютим 2024 року – з приблизно 2340 до 2120.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що подальші бойові дії в Україні можуть розвиватись за двома сценаріями залежно від того, чи зможуть союзники в Альянсі згуртуватись для допомоги Києву.

"По суті, є два можливі сценарії. Перший: союзники НАТО зможуть мобілізувати достатньо підтримки, Україна зможе відбити більше території. Другий сценарій: ми не зможемо цього зробити, і є реальний ризик, що Росія захопить ще більше територій і ми будемо в ще небезпечнішій ситуації", – додав генсек.

На його думку, єдиний шлях досягти справедливого й тривалого миру для України – це "наявність сильних Збройних Сил України".

Столтенберг назвав ситуацію на полі бою в Україні складною, зауваживши, що Росія зараз продовжує просуватись уздовж лінії фронту і мобілізує людей у військо.

Крім того, посадовець НАТО повідомив, що Альянс наразі не має доказів отримання Росією балістичних ракет з Ірану, але вважає, що це зрештою станеться.

"Іран чітко дав зрозуміти, що він має намір це зробити, і що він відправить балістичні ракети до Росії. У нас немає підстав вважати, що він не зробить цього", – додав він.

А ще він повідомив, що українські удари вивели з ладу мінімум 10% нафтопереробки в Росії.

До речі, як пише Reuters, санкції США перешкоджають російським зусиллям з ремонту НПЗ.

Допомога Україні і проблеми з США

Сьогодні прем’єр-міністр Денис Шмигаль прибув з візитом до Латвії. 

Латвійська прем’єрка Евіка Сіліня на спільній пресконференції оголосиал, що Латвія передасть Україні дрони на 1 млн євро та внесе 10 млн євро на закупівлю снарядів.

Також стало відомо, що Литва передасть Україні обладнання для теплових електростанцій, а Естонія надала 10 млн євро гарантій в фонд ЄІБ для України.

Тим часом, ЗМІ повідомляють, що голосування за допомогу Україні в Конгресі США можуть перенести ще на кілька тижнів.  

Більш того, у Конгресі тепер вже кажуть, що радник Байдена боїться "занадто допомагати" Україні через ядерну відповідь РФ. 

Про вплив Росії

В Євросоюзі зазначають, що пропагандисти РФ накинулись на Францію після заяв Макрона щодо України.

Напередодні міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню провів телефонну розмову з Шойгу, що стала першою такою взаємодією з жовтня 2022 року.

Лекорню засудив теракт, скоєний у Підмосков’ї 22 березня "Ісламською державою", та висловив солідарність із постраждалими та їхніми родинами.

Також він висловив осуд агресивній війні, яку Росія веде проти України, і запевнив, що Франція продовжить підтримувати Україну "стільки, скільки буде необхідно у її боротьбі за свободу й суверенітет, щоби повернути мир і безпеку на європейський континент".

Як пише Reuters, Франція заявляє, що Росія збрехала про готовність Парижа до діалогу про Україну, а президент Макрон вважає "дивними і загрозливими" заяви РФ після розмови міністрів оборони.

Фінляндія вирішила не відкривати кордон з Росією, а Естонія фіксує дедалі більше збоїв у роботі GPS.

У Німеччині припускають, що РФ стоїть за сплеском збоїв у роботі GPS в Балтійському регіоні.

До того ж, стало відомо, що німецькі компанії допомагають РФ з будівництвом в окупованому Маріуполі.

Різне щодо України і українців

Членство в ЄС і НАТО підтримують 77% українців.

Німецький посадовець отримав 8 років тюрми за домагання до дітей українських біженців.

Населення Швейцарії зростає найшвидше з 1960-х років завдяки українцям.

Як повідомляють ЗМІ, в Італії у ДТП загинула громадянка України, 21-річна модель.

ЄС і Ізраїль

Прем’єр Іспанії заявив, що Євросоюз має переглянути відносини з Ізраїлем, якщо той порушив гуманітарне право.

А, як повідомляє CNN, Джо Байден розгніваний через загибель волонтерів у Газі і висловить це Нетаньягу.

Нагадаємо, президент США розкритикував Ізраїль після того, як у Газі внаслідок авіаудару загинули семеро співробітників World Central Kitchen (WCK), зокрема один американець.

МЗС Польщі викликало посла Ізраїлю після його скандального допису.

Решта новин

У Чехії поліція проводить розслідування щодо чоловіка із символом агресії РФ на одязі.

У Молдові знайшли уламки "Шахеда".

Прем’єр Румунії заявив, що підтримує об’єднання з Молдовою.

Данія звільнила головного військового командувача на тлі несправності системи озброєнь.

У Белграді призначили дату повторних виборів після порушень.

Євросоюз відреагував на плани Грузії ухвалити закон "про іноагентів". Саакашвілі назвав ці плани "великою змовою проти Грузії".